Учасники кліматичного саміту COP28, який мав тривати з 30 листопада до 12 грудня, не змогли досягти згоди щодо відмови від викопного палива у фінальній угоді конференції і захід продовжили. Однак на саміті ухвалили три ключові кліматичні декларації до яких приєдналася Україна.
ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів основні досягнення української делегації на конференції.
Кліматичний саміт обʼєднав понад 70 тисяч делегатів з 198 країн, зокрема світових лідерів, очільників держав та урядів, представників екоспільноти та бізнесу. Вони погодилися працювати над:
- збільшенням втричі використання атомної енергії до 2050 року;
- потроєнням потужностей відновлювальної енергії до 2030 року;
- подвоєння щорічного світового темпу підвищення енергоефективності з приблизно 2% до понад 4% до 2030 року.
Окрім того, у перший день саміту учасники COP28 ухвалили історичне рішення про створення фонду для відшкодування втрат і збитків від зміни клімату державам, що розвиваються. Цей фонд також може забезпечити фінансування проєктів з зеленого відновлення України.
Позиція України на COP28
На конференції Україну представляли близько 100 делегатів з різних міністерств та громадських організацій. Країна вдруге представила свій павільйон, який присвячений:
- блок "Каховка" – наслідки підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, зокрема інсталяцію “Дах”, яка присвячена трагедії затоплення;
- “Наслідки” – шкоді від війни;
- “Відновлення” – відбудові зруйнованого.
Успіхи у сфері енергетики
На конференції міністр енергетики України Герман Галущенко представив звіт про декарбонізацію енергосектору до 2050 року, розроблений у межах ініціативи США Net Zero World спільно з національними лабораторіями США, науковцями та експертами.
Він розповів, що США продовжать підтримувати Україну у відновленні енергетичних об’єктів та розвитку необхідної бази для розгортання малих модульних реакторів. Окрім того, Міненерго домовилося з профільним міністерством Італії про співпрацю у сфері енергетичного переходу і відновлюваних джерел енергії.
Серед ключових подій конференції для України в Міненерго назвали те, що:
- в ЄС відзначили прогрес євроінтеграційних реформ в енергетичному секторі України, спрямованих на інтеграцію ринків електроенергії. Це стало ключовою темою зустрічі замміністра енергетики Світлани Гринчук з Генеральним директором енергетичного гендиректорату Єврокомісії Дітте Юль Йоргенсен;
- відзначено прогрес у підготовці Національного енергетичного і кліматичного плану (NECP) до 2030 року;
- до ініціативи Партнерства з чистої енергії між Україною і країнами G7+ приєдналися нові учасники, а саме Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Українська енергетична ініціатива Глобального договору ООН, IRENA;
- міжнародний бізнес зацікавлений в інвестиціях для залучення закордонних технологій для розвитку виробництва водню в Україні, розгортання сонячної і вітрової генерації.
“Попри війну і прицільні атаки ворога на нашу енергетику, Україна не зупиняється у боротьбі зі змінами клімату і надалі працює задля досягнення цілей з декарбонізації енергосектору. Ми дякуємо міжнародним партнерам за підтримку”, – наголосили в пресслужбі Міненерго.
Також компанія ДТЕК та данський вітровий гігант Vestas підписали Меморандум щодо будівництва другої черги найбільшої у Східній Європі вітрової електростанції Тилігульської ВЕС. Це дозволить збільшити її потужність на 384 МВт, тобто до 500 МВт.
Вплив війни на довкілля та клімат
Українська делегація розповіла світовій спільноті і про руйнівний вплив російської агресії на довкілля та міжнародні кліматичні зусилля. Адже внаслідок повномасштабної війни за 18 місяців в атмосферу потрапило 150 мільйонів тонн CO2–еквіваленту. Така кількість парникових газів еквівалентна річним викидам Бельгії. Кліматичні збитки, які має відшкодувати росія, оцінюються у $11 мільярдів.
Окрім того, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець заявив, що Україна ініціює запровадження механізму Agressor refunds (агресор платить), щоб змусити росію відшкодувати завдані довкіллю та клімату збитки. Адже світ має підтримати притягнення винних до відповідальності за наближення планети до кліматичної катастрофи. Він також презентував стратегію Net Zero (тобто "чистого нуля") до 2050.
“Україна попри все продовжує дотримуватися міжнародних кліматичних зобов’язань. Тримаючи чіткий курс на декарбонізацію, ми створили Фонд декарбонізації, впроваджуємо Українську національну платформу декарбонізації (UANDP), відкриваємо регіональні офіси декарбонізації та енергоефективності”, – наголосила голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Ганна Замазєєва.
Також українська делегація отримала від молоді Східної Європи Регіональну декларацію. Цей документ обʼєднує молодь з різних країн у співпраці в наступних напрямках:
- включення молоді у процеси задля захисту клімату;
- стале сільське господарство та продовольча безпека;
- перехід до відновлювальної енергії;
- відновлення після війни та стійкість;
- кліматичний мир та безпека.
Окрім того, Україна приєдналася до Кліматичного клубу, тобто міжнародної платформи з для декарбонізації промисловості та активізації колективних дій у світі. А також заручилася підтримкою Великої Британії щодо відновлення лісів та заповідних обʼєктів, знищених та пошкоджених внаслідок війни.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла про ключові події першого тижня кліматичної конференції COP28.
