Близько 40% території Рівненської області покривають ліси, що зумовило розвиток деревообробної та меблевої промисловості. Це важливий для економіки регіону сектор, проте його вплив на довкілля та здоров’я людей – вкрай негативний. Мова далеко не лише про вирубку лісів, а й про скиди стічних вод, викиди формальдегіду, пил та шумове забруднення.
У своєму спільному розслідуванні Суспільне та телерадіокомпанія "РІВНЕ 1" проаналізували екологічну ціну, яку платить регіон за деревообробку.
Залежність від хімікатів
Частка підприємств області у загальнодержавному виробництві фанери – 62%. Також тут виготовляють 43% усіх деревостружкових плит, а деяких видів меблів – понад 70%. Таку інформацію наводить Рівненська облдержадміністрація.
Для виробництва цієї продукції недостатньо самого лише дерева. Залежно від типу та технології, процеси потребують використання певних хімічних речовин, і ті не завжди безпечні.
"Залежить від того, наприклад, для виробництва тих же ж плит ДСП, які клеючі речовини, які інші речовини використовуються в процесі виробництва. І залежить також від того, наскільки підприємство буде дотримуватися вимог природоохоронного законодавства, наскільки будуть встановлені необхідні фільтри, очисне обладнання для того, щоб зменшувати викиди в навколишнє середовище", – розповіла керівниця юридичного відділу БО "Екологія-Право-Людина" Ольга Мелень-Забрамна.
Наслідки відчувають місцеві жителі
Деревообробка – це промисловість з усіма її супутніми незручностями. Постійне шумове забруднення від роботи обладнання, неприємний запах речовин, якими просочують деревину, пил – все це робить життя місцевих мешканців вкрай некомфортним.
Зокрема, на подібні незручності журналістам поскаржився Іван Нечипорук. Чоловік живе поруч із деревообробним активом у Костополі вже понад десять років. Він повідомив, що до повномасштабного вторгнення люди неодноразово подавали звернення до міського голови та навіть проводили мітинги. На ситуацію це не вплинуло.
"Раніше воно не замовкало. Постійно. Круглі сутки працювало. І почалась війна. Бувало таке, що стоїть пару днів завод. Хоча це зараз не всі труби працюють. Зараз ми чуємо такий токсичний запах деревини, незрозуміло, формалін чи клей, це все випаровується. Для всього району, хто тут проживає, всі незадоволені", – поділився чоловік.
Шкідливе для здоров’я сусідство
Викиди деревообробного чи меблевого заводу у довгостроковій перспективі спричиняють важкі наслідки для здоров’я людей. Як говорять медики, в першу чергу йдеться про захворювання алергізуючого характеру. Тож у жителів можуть з’явитися хронічний бронхіт, бронхіальна астма, ларингіт, фарингіт, кон’юнктивіт та алергічний риніт.
Тривале проживання у зоні, де підприємство перевищує норму викидів, може стати й причиною низки серцево-судинних та нервових хвороб.
"Страждатиме серцево-судинна система. Можлива гіпертонічна хвороба, порушення ритму, з боку нервової системи спостерігатиметься головний біль, безсоння, порушення сну, також дратівливість. Але варто зауважити, що це в разі перевищення викидів", – зауважила лікарка загальної гігієни відділу безпеки середовища життєдіяльності Наталія Будинка.
ЕкоПолітика раніше розповідала, що лісова реформа негативно вплинула на малі громади Чернівецької області. Після закриття деревообробних підприємств люди втратили роботу, а пільгові ставки земельного податку скоротили надходження до місцевого бюджету.
