На лівобережжі Херсонщині 10 квітня горіли плавні, з багатьох районів міста виднівся дим, про це повідомляє медіаплатформа Вгору.
Член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко зазначив, що через погоду у Херсонській області очерет став ще більш сухим і це серйозно підвищило ризк виникнення пожеж.
Як повідомляється, пожежі щорічно виникають на плавнях, призводячи до серйозних наслідків для екосистем. Гинуть рідкісні види рослин та тварин, а викиди продуктів горіння не лише забруднюють атмосферу, а й загострюють екологічну ситуацію.
Зазначається, що науковець пів року тому аналізував, що через російські обстріли вигоріло 80% територій Національного природного парку “Нижньодніпровський”.
“Наразі ми можемо говорити, що відсоток наближається вже до 100. Деякі ділянки горіли по декілька разів”, – підсумував Мойсієнко.
Декан факультету біології, географії й екології Херсонського державного університету Ігор Пилипенко в коментарі Суспільному заявив, що найбільшу шкоду такі пожежі завдають найбільшу шкоду птахам, особливо навесні, коли вони активно будують гнізда та виводять потомство у плавнях.
"Також можуть постраждати якісь дерева, кущі, але флора — повернеться. Вона звикла жити в такому режимі, вона до нього вже адаптувалась", — пояснює Пилипенко.
Але еколог переконаний, що військові дії на території Херсонської області не вплинуть на відновлення фауни.
"Навпаки, дуже часто це якраз поштовх до розвитку, бо традиційних видів діяльності людини нема. Ми зараз не втручаємося у природу — явно став менше вилов риби, ми точно менше буваємо в плавнях, я думаю що після затоплення взагалі там не буває людей, перш за все з безпекових питань. Тому фауна відновлюється без нас. Ми пішли, а на цю територію прийде тваринний світ", — говорить Пилипенко.
Як повідомляла Екополітика раніше, на окупованій Херсонщині сталася пожежа в унікальному біосферному заповіднику “Асканія-Нова”. Вогонь охопив 7 тисяч гектарів степу на ділянці "Південна"
