Україну вже через кілька десятків років може спіткати дефіцит якісної питної води.
Про це під час Форуму з екології та сталого розвитку заявила голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька.
Як пояснила очільниця Держпродспоживслужби, така ситуація Україні загрожує через застарілі норми, що встановлюють вимоги до якості води, які до того ж не виконує більшість постачальників.
Окрім того, у чинному законодавстві немає норм контролю показників броматів, акриламіду, багатоядерних ароматичних вуглеводнів, вінілхлориду, епіхлоргідрину, електричної провідності тощо.
Тим часом у Європі із 2021 року нормативи для чотирьох показників (акриламід, вінілхлорид, епіхлоргідрин, хлорати) у 100 разів жорсткіші, ніж в Україні.
В Україні ж нині діють "Державні санітарні норми" та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", у яких загалом не вказано 23 показників безпечності та якості питної води, що містяться у відповідних директивах ЄС.
"Сьогодні почали ухвалювати рішення, які дадуть змогу поліпшити ситуацію – це обмеження використання фосфатів у мийних засобах і деяких пестицидів (це, приміром, хлорпірифос). Однак нам потрібно більш активно впроваджувати в себе європейські норми. Це не питання євроінтеграції, це питання виживання", – наголосила Магалецька.
Нагадаємо, що експертка з питань зміни клімату та збереження озонового шару Світлана Гринчук заявила, що зміна клімату в Україні відбувається швидшими темпами, ніж в інших країнах світу. Зокрема, східні та південні регіони України страждають від нестачі питної прісної води.
Раніше ЕкоПолітика писала, що саме дефіцит води американське видання The New York Times називає головним ризиком для України внаслідок кліматичних змін. Відповідну інтерактивну мапу, яка показує найбільші загрози для кожної з країн у 2040-му, NYT опублікувала в кінці січня цього року.
