Європейський механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM) може спонукати експортерів, зокрема з Азіатсько-Тихоокеанського регіону, переходити на більш екологічні технології.
Про це йдеться в аналізі спеціалізованого підрозділу з екологічних, соціальних та управлінських питань Sustainable Fitch, повідомляє BusinessWorld.
Аналітики підкреслили, що регулюючі органи в регіоні також можуть створити внутрішні механізми ціноутворення на викиди вуглецю. Це сприятиме зниженню інтенсивності викидів вуглецю та мінімізує ризики на тлі зростаючої тенденції тарифів на викиди вуглецю в інших країнах світу.
Окрім того, ЄС є третім за величиною торговим партнером Південно-Східної Азії, на якого припадає близько 11% загальної торгівлі.
Зазначається, що в ЄС перший етап запуску CBAM відбудеться у жовтні 2023 року, а повноцінно почне функціонувати у 2026. Механізм покликаний стимулювати впровадження “чистіших” технологій у промислове виробництво для зменшення витоку вуглецю, особливо великими експортерами сировини та промислових товарів.
"Ми очікуємо, що ця схема заохочуватиме експортерів Азіатсько-Тихоокеанського регіону (APAC) розробляти та впроваджувати чисті технології, які знижують інтенсивність викидів вуглецю в очікуванні відповідності вимогам CBAM, а також можливого розширення секторів, охоплених механізмом", — заявили в Sustainable Fitch.
Аналітики підкреслили, що, ймовірно, декарбонізація не буде такою простою в Південно-Східній Азії, оскільки уряди збалансовують соціальні та економічні міркування з екологічними. Проте CBAM може прискорити прогрес в узгодженні національних структур і стратегій вуглецю з цілями щодо нульових викидів вуглецю.
Вони додали, що CBAM також збільшить витрати в ланцюжку поставок. Це спричинило дискусії щодо торговельного протекціонізму та дискримінації торгових партнерів ЄС. Адже тарифи на викиди вуглецю можуть спонукати промислових виробників Азіатсько-Тихоокеанського регіону спрямовувати торгові потоки на ринки з менш жорсткими кліматичними вимогами, щоб залишатися конкурентоспроможними. Ефективність вуглецевих тарифів для стримування витоку вуглецю має підвищуватися в міру розширення масштабів вуглецевих ринків і охоплених секторів.
"Попри великий обсяг торгівлі, реакція регіону на CBAM була приглушеною, оскільки близько 90% експорту промислових товарів Південно-Східної Азії до ЄС виходять за межі визначених категорій товарів", — підкреслили аналітики.
Зазначається, що CBAM буде поширюватися на 6 секторів (залізо та сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень). Проте жоден з яких не є ключовим для торгівлі між ЄС і Південно-Східною Азією.
"Sustainable Fitch бачить наразі обмежений вплив на основні економіки Південно-Східної Азії. Проте з часом ситуація може змінитися. Наприклад, якщо CBAM буде розширено, щоб включити більший спектр секторів та імпортованих продуктів, регіональні економіки Південно-Східної Азії можуть бути змушені запровадити відповідні національні екологічні норми та технології, щоб уникнути втрати важливого закордонного ринку. Такий перехід не обійдеться без проблем", – наголосили аналітики.
Нагадаємо, нещодавно погоджений в ЄС механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM) може уповільнити зусилля з декарбонізації, а не стимулювати їх.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Великобританія розглядає можливість запровадити свій податок на викиди вуглецю на імпортну сталь, який аналогічний європейському механізму коригування вуглецевих кордонів (CBAM).
