Ботанік розповів, як одночасно боротися з пиловими бурями та ерозією ґрунтів shutterstock

Ботанік розповів, як одночасно боротися з пиловими бурями та ерозією ґрунтів

Катерина Бєлоусова

Важливим методом захисту є лісосмуги

Геоботанік Сергій Панченко запропонував кілька практичних рішень для зменшення негативного впливу злив та пилових бур.

Такі поради одночасно допоможуть боротися з ерозією ґрунту та кліматичними змінами, повідомляє “Українська природоохоронна група” у Facebook.

Він розповів, що для помʼякшення негативного впливу необхідно зменшити розораність територій. Окрім того, варто моніторити появу нових ярів, відстежувати дотримання норм щодо сільськогосподарської обробки ділянок на схилах до 5 і вище градусів. Це допоможе боротися з водною ерозією.

Панченко також наголосив на важливості просвітницької роботи. Зокрема власників земельних ділянок, які розташовані на схилах чи біля річкової заплави, необхідно спонукати до проведення заходів з регулювання поверхневого стоку.

“Уникнути пилових бур допоможе вирощування озимих, багаторічних рослин, запровадження безвідвального основного обробітку ґрунту, системи удобрення із використанням рослинних решток”, – додав ботанік.

Він також підкреслив, що система полезахисних лісових смуг також допоможе в боротьбі з ерозією ґрунтів та пиловими бурями. Якщо смуги деградовані або знищені, їх  варто відновити на тому ж місці.

В повідомленні зазначили, що Панченко розробив практичні рекомендації для 3 громад в рамках проєкту “Збережемо екосистеми заради клімату у сталому майбутньому”. 

Нагадаємо, через кліматичні зміни та військову агресію рф 58 % українських ґрунтів зазнають деградації, що може призвести до значних екологічних та соціальних проблем. Деградація та опустелювання посилюють зміну клімату, втрату біорізноманіття, нестачу води, поширення бідності, голоду та масових міграцій населення. 

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, для захисту від суховіїв і пилових бур, а також запобігання ерозії ґрунтів і підвищення врожаїв важливу роль відіграють лісосмуги. 

Читайте також
Скільки екологів за освітою у 2022-2023 роках випустила Україна: МОН оприлюднило статистику
Скільки екологів за освітою у 2022-2023 роках випустила Україна: МОН оприлюднило статистику

Яку кількість фахівців довкіллєвих спеціальностей щороку готують українські ЗВО

Екологічна прокуратура України за три роки викрила понад сотню злочинних груп
Екологічна прокуратура України за три роки викрила понад сотню злочинних груп

Було викрито 101 організоване злочинне угруповання

У росії заражена ураном вода потрапила до річки Тобол
У росії заражена ураном вода потрапила до річки Тобол

Повінь змила в річку Тобол радіоактивний бруд