Bloomberg NEF назвала 2 оновлені сценарії для досягнення основної мети Паризької угоди

Дослідницька організація Bloomberg NEF опублікувала новий огляд енергетики New Energy Outlook 2024. У ньому вона зазначила 2 оновлені кліматичні сценарії для досягнення основної мети Паризької угоди: сценарій досягнення нульових викидів (NZS) та базовий сценарій економічного переходу (ETS).

Ґрунтовне дослідження на 250 сторінках, яке базується на 18 млн одиниць даних, Bloomberg NEF опублікувала на своєму сайті.

Дослідницька організація розділила свій аналіз на два сценарії:

1. Сценарій економічного переходу (ETS) передбачає, що уряди покладаються на впровадження чистих технологій виключно там, де вони є економічно конкурентоспроможними. Аналітики прогнозують, що цей шлях веде світ до потепління на 2,6°C з доіндустріальних часів. Він все ще трохи кращий, ніж те, що уряди зараз зобов’язуються робити, але призведе до катастрофічних кліматичних наслідків, оскільки світ порушує мету 2°C, встановлену Паризькою угодою.
2. Сценарій чистого нуля (NZS) припускає, що уряди подвоять використання технологій скорочення викидів з метою досягти чистого нуля до 2050 року. Якщо світ піде цим шляхом, він все одно може не досягти більш амбітної паризької мети утримати потепління нижче 1,5°C – натомість наближається до 1,75°C. Проте цей шлях все ще може допомогти уникнути незворотної шкоди клімату.

Порівняння зниження викидів СО2 за цих двох сценаріїв Bloomberg NEF наочно подала за допомогою графіків:

Виробництво електроенергії за технологією/видом палива у порівнянні виглядатиме наступним чином:

Згідно з ETS, ВДЕ становитимуть 51% у світовому виробництві електроенергії до 2030 року і 70% (16 ТВт) до 2050 року.

NZS передбачає, що попит на нафту, газ і вугілля досягне свого піка вже наступного року, а після цього почне різко скорочуватись. Такий поворот сприятиме швидкому нарощенню чистих енерготехнологій, зокрема потроєнню потужностей ВДЕ до 2030 року і досягненню ними загальної потужності на рівні 31 ТВт до 2050 року.

Водночас аналітики попереджають, що таке масштабне нарощення генерації з ВДЕ потребуватиме модернізації електромереж для забезпечення гнучкості балансування. Однією з поширених проблем для всіх країн є пропускна здатність мережі. Очікується, що вона зросте до 111 млн км у довжину до 2050 року.

Окрім того, чверть від 31 ТВт встановленої потужності ВДЕ буде потрібна для живлення майже 3,8 ТВт електролізерних потужностей, які, як очікується, будуть функціонувати до 2050 року.

Обсяги інвестицій, необхідних для виконання сценарію ETS становлять $181 трлн до 2050 року, та для NZS – $215 трлн до 2050 року.

У своєму огляді експерти зазначили, що для досягнення нульових викидів до 2050 року необхідно масштабувати 9 таких ключових технологій:

• ВДЕ;
• електромобільність;
• системи накопичення та зберігання енергії;
• технології уловлення та зберігання вуглецю;
• “зелений” водень;
• “зелене” паливо;
• теплові насоси;
• електричні мережі;
• атомна енергетика.

Раніше ЕкоПолітика розповідала про те, що в Україні майже пів року нічого не відомо про оновлення Національно визначеного внеску до Паризької угоди.

Також ми повідомляли, що міжнародний суд визнав недостатність Паризької угоди для протидії глобальному потеплінню.