Європейська бізнес-асоціація (EBA) наголосила на важливості врахування в законопроєкті № 2207-1-д "Про управління відходами" низки пропозицій асоціації, що стосуються регулювання промислових відходів.
Свої зауваження та пропозиції EBA озвучила напередодні розгляду законопроєкту екокомітетом ВРУ.
Зазначається, що асоціація концептуально підтримує потребу ухвалення документа як рамки для запуску реформи управління відходами, адже бізнес уже дуже давно працює над розробленням і ухваленням рамкового проєкту про управління відходами.
"Саме це є передумовою створення та втілення в життя секторальних проєктів законів про поводження з відходами, наприклад відходами упаковки, що, у свою чергу, є надзвичайно важливим для бізнесу", – зазначила керівниця напряму регуляторний побутової електротехніки асоціації Вікторія Куликова.
Пропозиції EBA стосуються такого:
По-перше, відходи видобувної промисловості за замовчуванням пропонують регулювати рамковим законопроєктом. Хоча Директива 2008/98/ЄC про управління відходами, яку й імплементує законопроєкт № 2207-1-д, не поширюється на відходи видобувної промисловості й відсилає до окремої Директиви 2006/21/EC про управління відходами видобувної промисловості.
По-друге, специфіка зберігання промислових відходів також не враховано в законопроєкті, який встановлює загальні терміни як для побутових, так і для інших типів відходів. Водночас галузь повторного використання саме промислових відходів як сировини в Україні перебуває в зародковому стані, що не сприяє швидкому розв'язанню питання щодо їх подальшої утилізації. Окрім того, Директивою 1999/31/ЄС про захоронення відходів передбачено можливість звільнення полігонів інертних (безпечних) відходів від обов’язку забезпечувати післяекплуатаційний догляд протягом 30 років.
По-третє, не знайшли свого зображення в тексті законопроєкту і стимули для розвитку циркулярної економіки, зокрема використання вторинної сировини – металургійних шлаків, золошлакової продукції тощо в будівництві, цементній галузі. У ЄС їхній рівень використання сягає 90% та 45%, в Україні ж – 45% та 8% відповідно. Це можуть бути, наприклад податкові стимули для підприємств, які використовують вторсировину та відходи у своїй планованій діяльності. Переваги для довкілля від використання промислових відходів більш ніж очевидні. Наприклад, через зменшення викидів СО2 шляхом уникнення видобутку, витрат палива, підготовки та сушки природних матеріалів. Та й узагалі, використання вторсировини значно дешевше й дає змогу спрямовувати більше коштів на екологічні заходи та екомодернізацію підприємств.
По-четверте, побічні продукти виробництва чорних металів (шлаки, шлами, окалина, скрап тощо) за умови їх відповідності встановленим вимогам до продукції, також не виключені зі сфери регулювання законопроєкту № 2207-1-д, хоча законодавство промислово розвинутих країн ЄС, США, Канади, Японії шлакову продукцію чорної металургії узагалі не відносить до відходів, а навпаки, відносить шлаки до категорії промислової продукції разом із природними матеріалами. Водночас у законопроєкті не враховано потреби визнання їх саме продукцією, а не відходами.
По-п’яте, з огляду на воєнний стан, у якому перебуває наша країна, критичний стан підприємств, а також суттєві регуляторні зміни, які вносить законопроєкт № 2207-1-д, доцільно збільшити термін введення в дію цього закону. Це надасть можливість промисловим підприємствам відновити свій технологічний і фінансовий стан, а органам влади – вчасно та якісно підготувати відповідні підзаконні акти та здійснити інституційні зміни.
Координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку Ольга Бойко зауважила, що законопроєкт № 2207-1-д є чи не найочікуванішою екологічною ініціативою для українців, адже саме він має закласти підвалини для комплексної реформи управління відходами – і побутових, і промислових - з урахуванням європейських принципів.
"Загалом, бізнес не проти, щоб один документ регулював різні види відходів. Водночас після численних доопрацювань документа ми бачимо, що в один законопроєкт закладаються положення різних Директив ЄС, та ще й із досить вибірковим підходом до імплементації, що може викликати труднощів в управлінні промисловими відходами. Це варто виправляти – і бізнес надав свої пропозиції", – сказала Бойко.
Ба більше, додала вона, варто пам’ятати, що в Україні побутові відходи, на які більшою мірою спрямований законопроєкт, становлять не більше 4% від загального обсягу. Решта 96% – промислові відходи різного типу, які завдяки стимулюючим механізмам можуть стати суттєвою перевагою України на шляху до декарбонізації економіки та повоєнної відбудови.
"Надмірна зарегульованість, фіскальні методи та брак економічних стимулів для розвитку сфери перероблення промислових відходів - на додачу до зруйнованої логістики, утрати ринків, заблокованих портів, дефіциту ресурсів та окупованих або ж зруйнованих потужностей - можуть мати значний негативний вплив на екологічне майбутнє країни", – підсумувала експертка.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Мережа Глобального договору в Україні закликала Верховну Раду виконати два євроінтеграційні зобов’язання: повністю заборонити використання азбесту й ухвалити законопроєкт № 2207–1Д "Про управління відходами".
