В Україні триває підготовка до другого читання законопроєкту №6004-д "Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля". Законопроєктом передбачено 12-річний період на модернізацію всіх існуючих промислових установок, зокрема рік на введення законопроекту в дію, 4 роки – на введення норм НДТМ та 7 років – на модернізацію.
ЕкоПолітика зібрала головні тези щодо законопроєкту.
Документ передбачає, що протягом 12 років усі промислові установки будуть модернізовані.
Хронологія модернізації проходитиме так:
- 1 рік – введення законопроекту у дію;
- 4 роки – запровадження норм НДТМ;
- 7 років – модернізація підприємств.
Законопроєкт також передбачає отримання інтегрованого онлайн-дозволу у напрямку довкілля, що, на думку чиновників, значно скоротить бюрократичний тиск на бізнес. Дозвіл об'єднуватиме дозволи на управління відходами, спеціальне водокористування, викиди в атмосферне повітря. Крім того, це дозволить громадськості брати участь у видачі дозволів, що запобігає зловживанням. А держструктурам – комплексно відстежувати та запобігати промисловому забруднюванню, адже всі дані будуть оцифровані, що спростить їхню аналітику.
Водночас, Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликала доопрацювати 3 принципові моменти в законопроєкті для успішного проведення реформи у сфері промислового забруднення.
В Асоціації вважають, що законопроект №6004-д найбільш збалансовано враховує інтереси бізнесу, держави та громадськості. Хоча Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендував Верховній Раді ухвалити цей документ, "гострі кути" можуть ускладнити процес екомодернізації вітчизняної промисловості відповідно до європейських стандартів.
На думку фахівців ЄБА, доопрацювання вимагають такі положення:
- Перехід на нову дозвільну систему
Зазначається, що нова дозвільна система має замінити три дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спецводокористування (а також скидання до систем централізованого водовідведення) та управління відходами. Вже з 2028 року діяльність бізнесу у певних галузях, наприклад, енергетики, металургії, хімічної галузі, управління відходами, буде можлива лише за наявності нового дозволу.
Однак процес збирання документів досить складний і тривалий і не враховує реалії війни. Адже інформація, подана підприємством, може виявитися неактуальною за дуже короткий проміжок часу та за незалежних від підприємства обставин.
"Доцільно перенести перехід на нові дозвільні документи на післявоєнний період та забезпечити можливість їх отримання протягом чотирьох років після припинення військового стану", – запропонували автори.
- Збереження діючих технологічних нормативів при видачі нових інтегрованих дозволів
У Асоціації наголосили, що до запровадження обов'язкової екомодернізації для промисловості на основі європейських найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), у законопроєкті №6004-д є можливість отримати інтегрований дозвіл. Він буде заснований на поточних нормативах викидів для тих установок, які економічно недоцільно або неможливо модернізувати та мають обмежений термін експлуатації. Серед них – енергетичні потужності, умови роботи яких регулюються Національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ).
Зазначається, що для решти галузей, зокрема, металургії та скляної промисловості, чинні нормативи викидів можуть змінитися вже у 2024 році. Це фактично призведе до необхідності капітальних інвестицій, хоча в деяких випадках ці установки все одно доведеться закривати, адже НДТМ для них не існує.
"Пропонуємо дозволити бізнесу отримувати нові інтегровані дозволи на підставі поточних технологічних нормативів викидів, передбачених діючими дозвільними документами", – наголосили у ЄБА.
- Перегляд вимог до встановлення автоматизованих систем моніторингу викидів (АСМ)
Представники бізнесу наголосили, що законопроєкт №6004-д визначає вимоги АСМ на стаціонарні джерела викидів на основі НДТМ, що повністю відповідає європейському підходу. Втім, цей процес є досить капіталомістким та тривалим проєктом будівництва та реконструкції.
Вони зазначили, що економічно недоцільно встановлювати законодавчу вимогу облаштування АСМ на об'єктах та установках, що підлягають виведенню з ладу у короткостроковій перспективі після проведення реформи.
В Асоціації пропонують виключити з обов'язку встановлення АСМ установки, які протягом короткого періоду часу (2–3 роки) після набрання чинності законом плануються повністю вивести з промислової експлуатації.
“Введення НДТМ – найсильніший виклик української промисловості та енергетики. І ми зможемо впоратися з ним виключно за суттєвої фінансової підтримки європейських колег. Але реалізувати ці амбітні плани з погляду технологій модернізації можна не раніше, ніж через 10 років після закінчення військових дій”, – сказав голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації Станіслав Зінченко.
Законопроєкт №6004-д безперечно має добрі цілі — ми маємо бути частиною зеленої трансформації економіки, як і в ЄС. Але головним залишається питання, звідки взяти фінансування на НДТМ? Навіть у Європі за 20 років не всі підприємства змогли модернізувати виробництво, а у них була і держпідтримка та пільгові кредити на еко-модернізацію. Українські підприємства зараз і так зіткнулися із найбільшими викликами за весь час незалежності — у країні повномасштабна війна, а багато підприємств продовжують сплачувати податки, допомагати армії, впроваджувати інвестиційні та гуманітарні проєкти. Але мільярди на нові екологічні технології зможуть знайти не всі, багатьом доведеться закритися. Держава має подумати про джерело фінансування для цього. Україна може запозичити досвід ЄС у цьому питанні, адже там уже 20 років триває процес переходу на ефективніші технології.
Як повідомляла ЕкоПолітика, у середу, 19 липня, Екокомітет розгляне законопроєкт №6004-д і надасть свій висновок. наразі триває підготовка документу до другого читання.
