Аналітики назвали критичні перешкоди для водневого буму shutterstock

Аналітики назвали критичні перешкоди для водневого буму

Катерина Бєлоусова

Уряди закликають зробити процеси ліцензування та дозволів максимально ефективними та інвестувати в допоміжну інфраструктуру

Звіт консалтингової компанії McKinsey показав, що до 2050 року попит на водень зросте впʼятеро, тобто до 600 мільйонів тонн, на тлі глобального зеленого переходу.

Однак “вузькі місця”, а саме повільне отримання дозволів та вищі витрати, можуть перешкодити потенціалу екологічного палива і його реальна пропозиція сягатиме 175-291 мільйона метричних тонн на рік, повідомляє WSJ Pro.

"Сьогодні велика проблема полягає в тому, що з’являється багато оголошень, які мають великий потенціал, але лише від 6% до 10% фактично залучено з точки зору фінансування", — сказав генеральний директор інвестиційного водневого фонду Hy24 П’єр-Етьєн Франк.

В матеріалі підкреслили, що водень має вирішальне значення для декарбонізації галузей, в яких важко зменшити викиди, зокрема у морському транспорті та важкій промисловості. Так зелений водень потенційно може скоротити викиди виробництва сталі на 95%.

У звіті назвали три основні “вузькі місця”, а саме: 

  • вищі витрати;
  • повільне отримання дозволів;
  • відсутність доступу до капіталу. 

Зазначається, що витрати та відсоткові ставки зростають, однак також зростають і державні стимули та підтримка. Наприклад, Міністерство енергетики США оголосило про виділення $7 мільярдів доларів субсидій на водневі проєкти. Однак експерти галузі наголошують, що потрібна більша підтримка

Менеджерка з маркетингових досліджень ​​британської хімічної фірми Джонсон Метті Марджері Раян підкреслила, що регуляторні органи не створили рівних умов для водню. Потрібна додаткова державна підтримка для стимулювання попиту, включаючи перехід на зелену сталь, зелений аміак, вантажівки з водневим двигуном і розбудову паливної інфраструктури. 

За словами експертів потрібні швидші терміни отримання дозволів, щоб запустити більше водневих проєктів, а також використовувати відновлювану енергію для живлення електролізерів. 

Звіт Міжнародного енергетичного агентства показав, говориться, що поточні терміни реалізації проєктів занадто довгі, що може створювати перешкоди для галузі. Уряди закликають зробити процеси ліцензування та дозволів максимально ефективними.

В McKinsey також повторили цю думку, підкресливши, що потрібні інвестиції в допоміжну інфраструктуру, зокрема трубопроводи. Адже ідеальні умови для виробництва зеленого водню не обов’язково розташовані поруч із великими центрами попиту.

“Політична підтримка розвитку інфраструктури, як-от Закон США про зниження інфляції, надійний базовий попит та інші ранні інвестиції будуть важливі для подолання вузьких місць для більшого поглинання водню та внеску в декарбонізацію, – сказав партнер McKinsey Оле Ролсер. – Як тільки ви подолаєте початкову вартість інфраструктури, вартість зменшиться. Потенціал абсолютно є, але це про те, щоб подолати цей горб".

Нагадаємо, в Європі очікується різке збільшення попиту на зелений водень на близько 4 мільйони тонн завдяки Директиві про відновлювані джерела енергії.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, дослідження уряду Великої Британії показали, що протягом 100-річного періоду тонна водню в атмосфері нагріє Землю приблизно в 11 разів більше, ніж тонна CO2, з невизначеністю ± 5. Він потрапляє в атмосферу через неминучі витоки при зберіганні та транспортуванні.

Читайте також
США витратить $750 мільйонів на виробництво зеленого водню
США витратить $750 мільйонів на виробництво зеленого водню

Це допоможе досягти мети щодо зменшення вартість виробництва зеленого водню до $1 за кілограм

Австралія інвестує $92 мільйонів у будівництво потужного центру зеленого водню
Австралія інвестує $92 мільйонів у будівництво потужного центру зеленого водню

Центр введуть в експлуатацію орієнтовно у середині 2028 року

США випробують водневу технологію скорочення металургійних викидів на 90%
США випробують водневу технологію скорочення металургійних викидів на 90%

Фінансування виділили в рамках масштабної програми декарбонізації промисловості на $171 мільйон