Виконання міжнародних екологічних зобов’язань України не повинно бути основою для погіршення конкурентних умов для вітчизняної енергетики та промисловості. Від занепаду цих галузей виграють прямі конкуренти нашої країни за європейський ринок: Китай, Туреччина, Росія.
Про це заявив глава комітету промислової екології Європейської бізнес асоціації Станіслав Зінченко під час публічного обговорення Національної економічної стратегії-203о — "Розвиток енергетичного сектору, видобувна промисловість та ефективний захист довкілля". На засіданні, зокрема, були присутні прем'єр-міністр Денис Шмигаль, т.в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко та міністр охорони довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський.
"Україна не може бути лідером в боротьбі зі змінами клімату, лідерами цього процесу є найбагатші країни світу, які водночас є лідерами у викидах парникових газів. Але ми можемо і повинні ставити амбітні цілі для забезпечення сталого розвитку: наприклад, у активному запровадженні ресайклінгу та створення нових галузей – переробки побутових та промислових відходів задля їх подальшого використання. В нас величезний потенціал у напрямку циркулярної економіки: наприклад використання шлаків при будівництві та ремонті доріг", — заявив експерт.
Він наголосив, що ціль щодо скорочення викидів парникових газів у рамках другого Національно визначеного внеску має бути зваженою та реалістичною, враховувати актуальний стан економіки та фінансову спроможність держави і бізнесу. Надто амбіційна ціль, яку Україна фактично не зможе виконати, в черговий раз скомпрометує нас в очах міжнародних партнерів.
Зінченко підкреслив, що наразі НВВ2 і Позиційний документ (ЄЗК) не містять чітко визначених джерел фінансування.
"Чомусь вважається, що практично 400 млрд євро на досягнення цілей НВВ2 самі впадуть до наших долоней як тільки ми задекларуємо амбітну цифру перед нашими партнерами. Без дорожньої карти і реальних кроків, без чітко визначених джерел фінансування та інвестицій ми не досягнемо жодних цілей – навіть не амбітних. Теж саме і з новими стандартами промислового забруднення НДТМ, бізнес готовий йти по цьому шляху, але на тих самих умовах як і європейські компанії: протягом 15-20 років з активною фінансовою підтримкою держави", — сказав представник ЄБА.
В Асоціації запропонували створити такі фінансові інструменти для реалізації положень НВВ2 та ЄЗК:
- сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій в декарбонізацію, екологічну модернізацію та галузь переробки відходів,
- ефективне цільове використання надходжень від екологічного податку,
- співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та створення фондів, які будуть залучати кошти від міжнародних фінансових установ.
"Особливе занепокоєння викликає ймовірний негативний вплив механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) на експорт з України до ЕС, по нашим розрахункам він може сягати більше ніж 500 млн євро на рік (це додаткові витрати українських експортерів). Ми вважаємо, що існування системи торгівлі квотами буде вагомим аргументом щодо незастосування СВАМ до України і реальним доказом впровадження Україною кліматичної архітектури ЄС. Тож потрібно вже зараз почати розробку проєктів законодавства, необхідного для запуску системи торгівлі квотами в тестовому режимі", — підсумував експерт.
Як повідомляла ЕкоПолітика, раніше Європейська бізнес асоціація підтримала необхідність перегляду екологічних і кліматичних положень Угоди про асоціацію з ЄС.
