Уже зараз посушливі екосистеми покривають понад 30% всієї площі планети. Ця територія невпинно зростає, і навіть регіони, де раніше було достатньо вологи, через зміну клімату потерпають від тривалих посух. Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою — це гучна спроба привернути увагу всіх урядів та громад до важливості цієї проблеми та об’єднати у спільних зусиллях у боротьбі за воду.
ЕкоПолітика зібрала для своїх читачів важливі факти й розповість про тему, яку обрали центральною у 2026 році.
Історія дати
Ще 1994 року для глобальної боротьби з опустелюванням було ухвалено відповідну Конвенцію ООН. До річниці цієї дати у 1995-му Генеральна асамблея запровадила нову дату — World Day to Combat Desertification and Drought.
Опустелювання є одним із типів деградації земель, коли катастрофічно падає ресурсний потенціал території, її рослинний покрив вимирає, а якість ґрунтів поступово знижується. Ці процеси — загрозливі для біорізноманіття та продовольчої безпеки всього людства. Тож у Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою світ об’єднують тематичні заходи, глобальні події та інформаційні івенти, які мають поглибити глобальну співпрацю у боротьбі з цим планетарним викликом.
Тема 2026 року — збереження пасовищ
Щороку ця дата має окремий вимір та місце основних подій. У 2026 році — це захист пасовищ, а глобальні заходи розгорнуться в африканській Кенії.
Станом на цей час близько 50% пасовищ планети деградували або ж перебувають під загрозою зникнення. Як зазначають в ООН, наслідки від цього мають колосальний масштаб та вплив на різні сфери — від водної та продовольчої безпеки до збереження флори та фауни. Це також знижує стійкість до зміни клімату, адже деградовані землі більше не можуть утримувати парникові гази.
"Пасовища є одними з найпростіших, та водночас найбільш недооцінених екосистем світу. Вони підтримують життя близько двох мільярдів людей у всьому світі, зокрема багатьох скотарів і корінні народи, чиї знання й управління підтримували ці ландшафти протягом поколінь", — наголошують в ООН.
Опустелювання і Україна
Зміна клімату та наслідки війни зробили цю проблему актуальною і для України. У Державній екоінспекції наголошували, що південним регіонам опустелювання загрожує напряму.
Важливим чинником стало знищення росією греблі Каховської ГЕС, а з нею — і зникнення Каховського водосховища. Посилена зміною клімату, ця проблема невідворотно призведе до дефіциту води на півдні. У Національній академії наук заявляли, що відновлення водосховища не допоможе вирішити ситуацію – потрібен лише комплексний підхід до відновлення водності всього Нижнього Дніпра.
Водночас це лихо спіткало й Одеську область, на яку каховська катастрофа безпосередньо не вплинула. Там міліє система озер та заплав у гирлі Дунаю, що становить загрозу для місцевих екосистем, забезпечення потреб населення та зрошування сільськогосподарських угідь. Цю проблему вирішують радикально. Наприклад, ідеться про примусове наповнення низки озер.
