Вже зараз посушливі екосистеми покривають понад 30% всієї площі земної суші. Ця територія невпинно зростає, і навіть регіони, де раніше було достатньо вологи, через зміну клімату потерпають від тривалих посух. Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою – це гучна спроба привернути увагу всіх урядів та громад до важливості цієї проблеми та об’єднати у спільних зусиллях у боротьбі за воду.
ЕкоПолітика зібрала для своїх читачів важливі факти та розповість про тему, яку обрали центральною у 2026 році.
Історія дати
Ще у 1994 році для глобальної боротьби з опустелюванням була ухвалена відповідна Конвенція ООН. До річниці цієї дати у 1995 році Генеральна Асамблея запровадила нову дату – World Day to Combat Desertification and Drought.
Опустелювання є одним із типів деградації земель, коли катастрофічно падає ресурсний потенціал території, її рослинний покрив вимирає, а якість ґрунтів поступово знижується. Ці процеси – загрозливі для біорізноманіття та продовольчої безпеки всього людства. Тож у Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою світ об’єднують тематичні заходи, глобальні події та інформаційні івенти, які мають поглибити глобальну співпрацю у боротьбі з цим планетарним викликом.
Тема 2026 року – збереження пасовищ
Щороку ця дата має окремий вимір та місце основних подій. У 2026 році – це захист пасовищ, а глобальні заходи розгорнуться в африканській Кенії.
Станом на зараз близько 50% пасовищ планети деградували або ж перебувають під загрозою зникнення. Як зазначають в ООН, наслідки від цього мають колосальний масштаб та вплив на різні сфери – від водної та продовольчої безпеки до збереження флори й фауни. Це також знижує стійкість до зміни клімату, адже деградовані землі більше не можуть утримувати парникові гази.
"Пасовища є одними з найпростіших, але водночас найбільш недооцінених екосистем світу. Вони підтримують життя близько двох мільярдів людей у всьому світі, включаючи багатьох скотарів та корінні народи, чиї знання та управління підтримували ці ландшафти протягом поколінь", – наголошують в ООН.
Опустелювання і Україна
Зміна клімату та наслідки війни зробили цю проблему актуальною і для України. У Державній екоінспекції наголошували, що південним регіонам опустелювання загрожує напряму.
Важливим чинником стало знищення росією греблі Каховської ГЕС, а з нею – і зникнення Каховського водосховища. Посилена зміною клімату, ця проблема невідворотно призведе до дефіциту води на півдні. У Національній академії наук заявляли, що відновлення водосховища не допоможе вирішити ситуацію – потрібен лише комплексний підхід до відновлення водності всього Нижнього Дніпра.
Водночас ця проблема спіткала й Одеську область, на яку каховська катастрофа безпосередньо не вплинула. Там міліє система озер та заплав у гирлі Дунаю, що становить загрозу для місцевих екосистем, забезпечення потреб населення та зрошування сільськогосподарських угідь. Цю проблему вирішують радикально. Зокрема, йдеться про примусове наповнення низки озер.
