Близько чверті всіх аграрних площ України нині недоступні для використання. Це й окуповані ворогом землі і сільськогосподарські угіддя, що не обробляються через бойові дії.

Застосування фосфорних бомб, мінування, величезна кількість снарядів, що не розірвалися; відпрацьовані боєприпаси, розбита військова техніка, розлите пальне — все це забруднює та нищить екосистему.

Ми маємо справу одразу з декількома типами деградації ґрунтів — втрата землею своїх властивостей через вплив війни. Вона може бути механічною, коли утворюються вирви, потрапляють снаряди та уламки. Фізичною — якщо під впливом важкої техніки ущільнюється верхній шар ґрунту. Також буває хімічний вплив: йдеться про втрату органічного вуглецю, поживних елементів, накопичення важких металів та нафтопродуктів.

Що бачать дослідники?

Щоб дослідити стан ґрунту, ми вимірюємо кислотність, рівень гумусу (верхнього шару, що містить необхідні для рослин поживні речовини), оцінюємо забруднення деякими важкими металами. Детально аналізуємо вміст мікроорганізмів — патогенних і не тільки. І ці показники вже свідчать, що ґрунт змінився. Інколи трапляються дійсно забруднені ділянки, де гранично допустимі концентрації важких металів перевищені у десятки разів. Використовувати їх без очищення не можна, це загрожує не лише втратою врожаю, а й шкодою для здоров’я людей.

Іноді показники стану ґрунту, які ми визначаємо, не мають катастрофічних змін. І саме це турбує. Адже завжди є ризик, що поза нашою увагою лишаються органічні й хімічні сполуки, які ми не досліджуємо, бо просто не чекаємо, що вони там будуть.

Окрім фізичних пошкоджень і важких металів, небезпеку несе також забруднення ґрунтів вторинними вибуховими речовинами. Найбільш розповсюджені з них — тротил, гексоген, октоген. Потрапляючи у землю, вони можуть трансформуватися в канцерогени. А це означає можливість спалаху онкологічних захворювань на цих територіях за кілька років.

Як врятувати землі від наслідків війни?

Методів багато — це і використання сорбентів, і внесення добрив, і застосування біопрепаратів.

При незначних порушеннях вносять мінеральні добрива для підживлення рослин. Якщо йдеться про пошкодження вибухами, ґрунт часто втрачає органічні речовини та азот. У цьому разі застосовують органічні добрива. А якщо перевищено допустимий рівень важких металів, додають фосфор — він зменшує рухомість токсичних елементів. І ще: ґрунт повинен бути "живим", тому варто застосовувати біопрепарати.

Для очищення від нафтопродуктів підійдуть фізико-хімічні методи, мікробіологічні препарати, органічні добрива. Вони переробляють шкідливі речовини та допомагають відновити верхній шар ґрунту на випалених ділянках. Дослідження показали, що завдяки препаратам вдається знизити кількість нафтопродуктів у ґрунті на 59–92%.

А деякі території після війни таки доведеться вивести з обробітку, як це, приміром, зробила Франція після Першої світової. Адже певні ділянки неможливо відновити — це буде занадто дорого та недоцільно. Землю, в якій забагато хімічних речовин та уламків зброї, обробляти не бажано.