І проблема тут не лише в тривалих строках чи відмовах. Проблема в тому, що процедура часто втрачає зв’язок зі своєю основною метою — запобігання шкоді довкіллю.

Коли бізнес по пів року проходить процедуру і отримує відмову, це означає, що система не працює на етапі входу. Вона не дає чітких і зрозумілих критеріїв, не формує передбачуваних правил і фактично перекладає ризик невизначеності на заявника. Це ознака не жорсткого контролю, а слабкої інституційної спроможності.

Ще більш критичною є непропорційність. ОВД в Україні часто застосовується однаково до проєктів з принципово різним рівнем впливу. У результаті ми отримуємо ситуацію, коли значні ресурси витрачаються на процедури для об’єктів з мінімальним екологічним ефектом, тоді як фокус на дійсно ризикових проєктах розмивається. Це не підсилює захист довкілля. Це його послаблює.

Є й відверто абсурдні кейси, коли ОВД вимагається для робіт, спрямованих на ліквідацію шкоди, зокрема прибирання горільників після пожеж. У таких випадках процедура не просто не додає екологічної цінності, вона прямо затримує відновлення довкілля і потребує сотень тисяч гривень бюджетних витрат. Це вже не про екологічну політику. Це про втрату логіки в застосуванні інструменту.

У підсумку формується система, яка одночасно створює бар’єри для розвитку і не забезпечує належного екологічного ефекту. Це найгірший сценарій з можливих, коли регуляція є обтяжливою, але неефективною.

Я принципово не підтримую підхід, коли цю проблему пропонують вирішити через спрощення або скасування ОВД. Це так само помилково. Слабкий інструмент не потрібно прибирати, його потрібно виправляти.

Що означає виправляти?

Це означає повернути ОВД до її базової функції. Чіткі критерії на вході. Передбачуваність рішень. Пропорційність вимог до рівня впливу. І головне — фокус на реальному екологічному результаті, а не на проходженні процедури.

Сьогоднішня модель частково дискредитує сам інструмент оцінки впливу на довкілля. І якщо це не змінити, ми ризикуємо втратити не лише інвестиції, а й довіру до екологічної політики як такої.

ОВД має бути інструментом захисту довкілля. Зараз вона занадто часто виглядає як інструмент, який не справляється з цією задачею.