Для бізнесу 2025 рік став точкою відліку нових правил у сфері хімічної безпеки. Набули чинності два окремі технічні регламенти, які формують оновлені вимоги та підходи: щодо безпечності хімічної продукції та класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції, які також спрощено називають українськими REACH та CLP.

Дійсно, гармонізація законодавства в цій сфері має створити передбачуване регуляторне середовище для українських компаній, усунути технічні бар'єри в торгівлі з Європейським Союзом і гарантувати високий рівень захисту довкілля та здоров'я громадян. До того ж, імплементація цих регламентів надзвичайно важлива в контексті євроінтеграції. Але чи все так однозначно й позитивно для бізнесу?

Європейська спадщина і невизначеність майбутнього

Європейський Союз, спираючись на міжнародний стандарт GHS, розробив власне законодавство у сфері хімічної безпеки. Так з’явилися два ключові регламенти: REACH – щодо реєстрації, оцінки, авторизації та обмеження хімічних речовин, і CLP – щодо їх класифікації, маркування та пакування. Саме ці документи сьогодні визначають правила обігу хімічної продукції на ринку ЄС. В Україні правові, організаційні та економічні засади у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією визначає рамковий євроінтеграційний Закон №2804-IX "Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією". У 2024 році на виконання вказаного Закону були ухвалені два ключові документи – українські Технічні Регламенти REACH та CLP.

Здавалося б, чудові новини: з одного боку – поступове наближення до міжнародних стандартів, виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, з іншого – турбота про безпеку та здоров’я людей і довкілля. Але те, що знаходиться "за кадром" – це виклики, з якими стикається український бізнес при імплементації цих вимог.

Йдеться не про неналежну якість продукції або приховані загрози для споживача. Виклик полягає в іншому: через складність нових вимог і брак системної підтримки з боку держави компаніям може бракувати ресурсів для повноцінної імплементації нових стандартів.

Адже це не тільки підготовка документації та реєстраційних досьє, а й навчання персоналу, розробка нових процедур і методик, налаштування постійного моніторингу імпорту речовин, комунікація із сотнями виробників тощо. У разі неготовності компанія постане перед загрозою тимчасового або повного зникнення своєї продукції з ринку, адже діє європейський принцип: "Немає даних – немає ринку". Чи готовий до цього український бізнес? І чи готовий споживач до того, що певні товари просто зникнуть з поличок магазинів?

Виклики імплементації

Подальша гармонізація українських Регламентів до останніх редакцій європейського законодавства є вкрай важливою. Проте на сьогодні ці документи містять розбіжності, неточності перекладу та окремі вимоги, які не передбачені законодавством Європейського Союзу.

Окрім того, коли формувалася національна система управління хімічною продукцією, то передбачалося, що за європейським зразком в Україні будуть створені відповідні бази й генератори даних, відкриті реєстри тощо. Мала функціонувати потужна інформаційна й комунікаційна система, яка б дала бізнесу визначеність та відповідні інструменти для ефективної адаптації до нових умов діяльності. Проте наразі компанії відзначають складність самого процесу підготовки та надання інформації, неготовність виконавчої влади до імплементації Регламентів, особливо в частині впровадження інформаційної системи, а також велику потребу в консультативній підтримці та офіційних настановах і рекомендаціях, підзаконних актах з боку уповноважених органів.

Окремим великим питанням, яке лише загострюватиметься, є проблема конфіденційності інформації, адже через неї при підготовці необхідних пакетів документів компанії стикаються з відмовами європейських виробників у наданні доступу до технічних досьє.

Бізнес є частиною змін

Тож що робити українському бізнесу вже зараз? По-перше, досліджувати тему хімічної безпеки, адаптувати свої процеси та продукцію. По-друге, не бути пасивними спостерігачами, а бути агентами змін, залученими учасниками.

Для компаній, які працюють із хімічною продукцією, участь у професійній спільноті стає не просто перевагою, а практичним інструментом впливу. Підкомітет з хімічної безпеки Європейської Бізнес Асоціації послідовно і активно відстоював необхідність відтермінування Регламентів, що зрештою дало бізнесу додатковий час для підготовки, а державі – можливість для зміцнення інституційної спроможності. Водночас зрозуміло, що відтермінування – це лише перший крок, який має вести до подальшого вдосконалення Регламентів та напрацювання дієвих механізмів їхнього впровадження. Саме тому, в період активних регуляторних змін бізнесу важливо не залишатися осторонь процесів, які безпосередньо впливають на його діяльність.

Зміни у сфері хімічної безпеки відбуваються на наших очах і безпосередньо стосуються більшості індустрій. І саме зараз голос і досвід реального бізнесу особливо важливі: ті, хто знаходяться в авангарді, можуть впливати на перебіг подій.

Додатковий час, який було отримано завдяки відтермінуванню дії Регламентів, має бути використаний максимально продуктивно. Вже зрозуміло, що для забезпечення готовності бізнесу до якісного впровадження Регламентів необхідні належний підготовчий базис та узгоджені дії з органами влади: створення спільних робочих груп, поетапне опрацювання документів.

Важливо пам’ятати, що бізнес-спільнота – це ті експерти та практики, які є важливою частиною змін, і без активного залучення яких ця реформа просто не спрацює.