Причиною того, що екологічні проблеми не отримують достатньої уваги, є відсутність кількісної оцінки кліматичних ризиків.
ЄС розробив "вуглецевий ринок" за допомогою своєї схеми торгівлі квотами на викиди шкідливих речовин. Проте досі не існує ринкових механізмів захисту океанів і лісів, які зараз вигідно лише знищувати, але не зберігати в якості поглиначів вуглецю чи резервів біорізноманіття. Вони не враховуються в показниках економічної ефективності.
Робота над вирішенням цього питання поступово ведеться, хоч і повільними темпами.
Наприклад, Європейський центральний банк вивчає, як врахувати ризики, що накопичуються у фінансовій системі через вплив деградації довкілля на виробничі процеси, а отже, на кредитоспроможність європейських компаній. У єврозоні майже три чверті компаній сильно залежать принаймні від однієї з корисних властивостей екосистем, так званих "екосистемних послуг" (запилення, формування ґрунту, детоксикація води та повітря тощо), що змушує ЄЦБ стверджувати, що шкода природі повинна враховуватись у моделюванні фінансових ризиків.
