Перше, це гармонізація та імплементація Європейського законодавства в Україні, згідно з угодою між ЄС та України на право набуття членства в ЄС.
Що це значить, що вводяться нові принципи та інструменті у сфері поводження з відходами, які мають розв’язати існуючи проблеми. Такими, наприклад як застаріли та переповнені сміттєзвалища, які забруднюють довкілля, налагодження переробки відходів та багато іншого.
Так вводиться ієрархія управління відходами, яка встановлює механізм поводження відходів, згідно з якою захоронення найнеприйнятніший варіант.
Запроваджуються принцип "забруднювач платить", та принцип "розширеної відповідальності виробника".
Але, якщо ви мене питаєте, чи змінить цей закон щось зараз, або в короткостроковій перспективі, то моя відповідь – ні!
Тому що, наші чиновники, представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів та депутати визначили цей закон рамковим, такий який не регулює сферу управління відходами, це по перше. Тобто регулювання буде здійснюватися підзаконними актами та спеціалізованими законами, які ще не підготовленні та не введені в дію.
По друге, цей закон містить дуже багато суперечливих норм та колізій. Також, можна стверджувати, що закон містить корупційну складову.
Так антикорупційний комітет Верховної Ради не підтримав норми цього закону, та рекомендував його не приймати, щодо так званого "адміністратора" з управління відходами, але депутати екокомітету проігнорували це.
Також до закону було багато зауважень від антимонопольного комітету Україні, з пропозиціями з їхнього усунення, але знову депутати проігнорували це.
І багато іншого…
Але найважливіше те, що цей закон не зможе реалізувати принцип "забруднювач платить", що мав би стати дієвою силою цього закону. Це економічний інструмент, якій мав би дати можливість сфері управління відходами почати розвиток та знайти такі необхідні для цього додаткові фінанси. Цей закон бетонує існуючу систему поводження з ТПВ, яка як ми бачимо не розвивається та знаходиться у плачевному стані. А якщо не працює цей принцип, то і принцип "розширеної відповідальності виробника", теж не запрацює на 100 %.
Тому цей закон, яскравий приклад, що сьогодні Українська влада не спроможна готувати якісні закони, які би мали можливість реалізовувати важливі для нашої країни реформи.
Українська влада декларує бажання вступу до ЄС вже сьогодні, а реформу, яка дасть можливість досягнути цього вступу, чомусь розтягає на роки.