У сфері промислової екології існує багато міфів та стереотипів, які не мають жодного відношення до реальності. Мабуть, найпоширеніший – це "захист екології – це завжди великі витрати для підприємства, тому бізнес не зацікавлений бути "зеленим".
Цей міф має глибоке коріння. Причин його появи кілька. По-перше, раніше дійсно не існувало багатьох "зелених" технологій, які є зараз і, наприклад, питання утилізації відходів було проблемою. По-друге, цей міф підпитував сам бізнес. Точніше, окремі його представники, які у 90-х отримали в керування промислові комплекси, однак не бажали інвестувати в їх розвиток, а просто викачували з них можливий максимум.
Але часи змінюються. І я, як науковець і автор десятків наукових робіт з цієї теми, запевняю вас: екологічні заходи у більшості випадків можуть бути не витратними, а економічно ефективними! Але для цього потрібен системний підхід і чітке розуміння цілей на задач.
Рішення вже знайдено. Це індустріальні парки. По суті, це територія, виділена для промислового розвитку. Метою створення таких парків є забезпечення підприємств спільною розвиненою інфраструктурою та забезпечення контролю над виробництвом та впливом на довкілля. Тобто низка різних підприємств, які пов’язані один з одним, розташовані на одній території, завдяки чому бізнес-процеси вибудовані максимально ефективно.
Індустріальні парки дозволяють створювати ланцюги виробництв повного циклу. Це допомагає здешевити створення нових промислових об’єктів за рахунок того, що на локації вже вибудована і розгорнута спеціалізована інфраструктура (залізничні під'їзні шляхи, порти, потужні електричні джерела, джерела подачі газу тощо). Не менш важливим є й той факт, що відокремлені райони для промислових цілей більш легко контролювати з точки зору екології.
Нещодавно, незважаючи на війну, завдяки моїм колегам, у стінах Верховної Ради були прийняти два надважливі законопроєкти: "Про управляння відходами" та "Про індустріальні парки". Моя правка була про те, що у індустріальних парках сфера діяльності може розповсюджуватися на переробку відходів. Тоді я орієнтувалася на промислові відходи. Бо коли ми говоримо про різні види відходів, деякі ми вимірюємо кілограмами, деякі тонами, а деякі мільйонами тон. Відходи гірничо-добувної промисловості вимірюємо мільярдами тон. У Кривому Розі 9 млрд тон розкривних порід лежить на поверхні, але це є найцінніша сировина, там є рідкоземельні метали. Тут логіка яка: ми б могли використовувати ці відходи на будівництво, на засипку доріг чи фундаментів, на виробництво будівельних матеріалів, але з низкою доданою вартістю. Дуже низькою. Або, з використанням інноваційних технологій, ці можливості нам саме дає індустріальний парк, ми можемо витягувати рідкоземельні метали. Завдяки цьому ми б могли з відходів мати продукти з високою доданою вартістю. Ми маємо брати до уваги такі помилки минулого і не повторювати їх. Країна-терорист за останні п’ять місяців знищила багато великих підприємств і в межах плану відновлення України, вони будуть відбудовуватися також. Будуть створюватися і нові.
Важливо розуміти, що створення індустріальних парків з використанням інноваційних технологій сьогодні це не лише вирішення проблеми з відходами, це створення нових робочих місць і підвищення ВВП країни. Тому про це потрібно думати вже сьогодні. Після перемоги у нас не буде багато часу на "розкачку". І індустріальні парки, в нашому випадку, можуть стати перлиною відновлення промисловості України.
