Успіх його діяльності можливий за 2 умов:

  • концентрація всіх повноважень із реалізації політики низьковуглецевого розвитку (із відповідними інструментами: енергоефективність, розвиток зеленої генерації, верифікація емісії парникових газів);
  • управління джерелом інвестицій (Фонд декарбонізації із надходженням від трьох "податків вуглецевої економіки").

В нас два шляхи. Ми можемо продовжити імітувати успішність створення внутрішньої системи торгівлі викидами. Довго, складно, скандально та безрезультатно, і, як наслідок, втратити ринок ЄС та всі можливості для еко-модернізації економіки.

Другий — взяти від життя все: міжнародні гранти та кредити, утворити партнерський "трикутник зеленої трансформації" держава-громади-бізнес із сталими інструментами низьковуглецевого розвитку та стати взірцем для європейських партнерів в цій сфері.

Який з цих шляхів обере українська влада?