Наступним кроком може бути скорочення викидів СО2 шляхом заміни викопного палива на альтернативні види палива з відходів. Це може відбутися у тому випадку, якщо сектор поводження з відходами зможе продукувати це паливо з відходів і воно стане доступним для цементних підприємств.
До того ж скорочення відбудеться несуттєве – на першому етапі йдеться, наприклад, про 5%. Але опосередковано ми будемо мати скорочення в Україні завдяки зменшенню кількості викидів парникових газів на полігонах і сміттєзвалищах. Так відбудеться ко-процесинг – сумісне використання альтернативного й викопного палива в цементних печах.
Ще одним плюсом буде те, що під час використання цього альтернативного палива з відходів у цементних печах буде повністю відбуватися утилізація, оскільки зола вступатиме в хімічну реакцію під час утворення цементного клінкеру. Відповідно, після печі не буде жодних інших викидів, які потрібно було б відвозити на полігон, а все переходитиме зрештою у клінкер і цемент.
Водночас ця технологія є екологічно безпечною – це підтверджує досвід наших європейських колег, які так працюють уже, напевно, з десяток років.
Першочерговим ми вбачаємо зменшення викидів СО2 в секторі поводження з відходами. Це дасть можливість хоча б частково реально знизити викиди СО2.
Що стосується ж загальних викидів СО2 під час виробництва цементу, то вони будуть лише зростати. Оскільки для побудови кліматично-нейтральної України ми будемо лише нарощувати виробництво цементу, а відповідно, викиди СО2 зростатимуть. Чим більше ми будемо виготовляти цементу, тим більше зможемо збудувати об’єктів для будь-якої "зеленої" генерації. Наприклад, ідеться про будь-які вітрові турбіни, інфраструктурні й житлові проєкти, адже без цементу нині немає технологій, як це побудувати.
Відповідно, НВВ2 повинен бути реальним і враховувати комплексний розвиток усіх галузей економіки. І тільки тоді необхідно ставити перед собою та бізнесом перш за все реальну мету, яку можна досягти.
