У п'ятницю відбулася чергова зустріч з Міндовкілля, на якій обговорювався поправки та зауваження до проєкту закону "Про упаковку та відходи упаковки".
Як завжди, зустріч була строго регламентована в рамках 2 годин. Щоб ви розуміли документ, який ми обговорювали, чиновники Міндовкілля відправили за 24 години до зустрічі, обчислювався 120 сторінками. Зрозуміло, що чиновники міністерства не мали бажання приходити до консенсусу, тому близько 95% правок до проєкту закону було відхилено. Поспішають, мабуть.
Але спосіб у який проходив діалог зустрічі, здивував і вразив багатьох учасників.
Ну і щоб було зрозуміло за 2 години, ми обговорили тільки 3-4 питання. Першу годину ми обговорювали відсоток частини ринку упаковки, який повинна займати організація розширеної відповідальності виробника для того, щоб її можна було реєструвати.
Спочатку "експерти" RST офісу (Тетяна Тевкун) та EU4Environment (Юлія Маковецька) вписали цифру 10%, але ACC (американська торговельна палата) запропонувала підняти на 30%. І ось автори пропонують фінальну цифру в 18%.
Введу у курс справи. У деяких країнах Старої Європи практикується монополія ОРВВ. Здебільшого цю ідею лобіюють транснаціональні американські компанії, такі як наприклад Кока-Кола. Маючи досвід монополізації цієї сфери в Європі через американську торгову палату, хочуть зробити це і в Україні, наполягаючи на встановленні бар'єру для реєстрації для ОРВВ. І чим вищий бар'єр, тим більша ймовірність, що крім них більше ніхто не зможе його подолати.
На жаль, слід визнати факт, що український виробник дуже мало цікавиться цією темою, чим і користуються транснаціональні компанії.
Але коли їм ще й сприяють представники міністерства, то я розумію, чому український бізнес настільки не довіряє виконавчій владі.
Ось приклад, як велася дискусія на цю тему:
Питання: скажіть, на якій підставі ви зробили висновок, що бар'єр має бути на рівні 18%, може ви зробили певний аналіз, розрахунки тощо.
Відповідь EU4Environment: це філософське питання, ми так вирішили.
Запитання: хто вирішив?
Відповідь EU4Environment: ми — це "експерти" та міністерство, просто вирішили.
Відповідь RST офісу: йдіть домовлятися з американською торговою промисловою палатою по відсотках.
І ось тут усе стало на місце. Нас послали домовитись, десь на стороні. Хоча слід визнати, що представники палати майстерно маніпулювали фактами, говорячи про необхідність в бар’єрі та чудової монополії. Це хитрощі, оскільки в жодній країні, ніколи не вводився бар'єр. Згодом – так, але не відразу! Так у Литві ввели бар'єр через 15 років, після того, як ухвалили закон, і на даний момент він становить 5%! Не 10, не 18, не 30… Але чому б не прогнутися перед ACC нашим чиновникам?
Невелике уточнення. Мета ОРВВ – це досягнення цілей з рециклінгу та відновлення (до речі, "експерти" у нашому варіанті закону, відновлення чомусь не вказали), а для того, щоб це зробити необхідно створити систему роздільного збирання (яка теж відсутня в законі). В Україні ще не розвинена система збирання побутових відходів, а про роздільне – взагалі мовчу. Так ось, у Європі, роздільне збирання розпочали у 90-ті. І цілей ніхто не ставив! Це прийшло набагато пізніше. І цілі були невисокі. Тому якщо в Україні встановлять бар'єр, то реєстрацію зможе пройти одна організація – це, по-перше. По-друге, тільки для того, щоб організувати роздільне збирання у місті Дніпро, наприклад, потрібні будуть величезні інвестиції, закупівля техніки тощо. За моїми скромними підрахунками від 5 000 000 євро, а якщо порахувати всю Україну? То виникає питання, і коли ця організація дістанеться до невеликих громад? Років через 100? По-третє, для того, щоб порахувати частину ринку, потрібно як мінімум два роки після ухвалення закону. А це час, який ми втрачаємо… Втрачають громади, які вже готові зараз, але чиновникам міністерства мабуть це не терміново.
Ну і абсурдна теза, яку озвучив "експерт" EU4Environment: якщо буде створено 40 ОРВВ, хто їх декларації перевірятиме…
Ось і причина – міністерству попрацювати доведеться, а вони не хочуть.
Наступна тема була про декларацію відповідності на упаковку. Не те щоб автори проєкту закону розуміють, в чому необхідність цієї декларації, але вони її все таки включили в проєкт. Так он поправки, що подала EBA (Європейська Бізнес Асоціація) були враховані у повному обсязі – і всі пункти про декларацію було видалено.
Навіщо потрібна декларація? Відповідальність починається від виробника упаковки, для цього виробник видає декларацію відповідності, яка гарантує, що упаковка зроблена відповідно до вимоги закону, і він несе відповідальність за це. Передаючи декларацію виробнику товарів упаковки, таким чином, виробник товарів розумітиме за що він уже, як виробник несе відповідальність. А для ОРВВ – це важливо, тому що вони розумітимуть, як рециклювати цю упаковку, і якщо вона не відповідає вимогам закону, то ОРВВ буде знати хто несе за це відповідальність.
Але тепер через виправлення EBA, виробники упаковки можуть дихати спокійно. А імпортери товарів ще більші.
І все це відбувалося з мовчазної згоди заступника міністра Вікторії Киреєвої, яка відкрила та закрила зустріч. Ну, тут усе зрозуміло – галочка є, тепер поспішаємо подати це непорозуміння у Верховну Раду, хай вони там розгрібають. Але вона обіцяла надати запис цієі зустрічі – цей треш має побачити вся країна. А ще краще якщо цю розмову побачить прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Отак, пан Денис Шмигаль, працюють міністерства, якими ви керуєте, а чи керуєте Ви ними взагалі? І якщо Ви вважаєте, що це правильний шлях для просування реформ вашим Кабінетом Міністрів України, мені дуже шкода за мою країну.
І для чого створювався "Офіс підтримки реформ? "Експерти" якого, не приховуючи, лобіюють чужі інтереси. Ebrd Office Ukraine, що ви фінансуєте? Україна прагне до Європи, з європейським регулюванням, а не отримувати за допомогою ваших "експертів" спотворені українськими лобістськими групами непрацюючі закони. Ви взагалі ведете моніторинг їхньої роботи?
Олег Бондаренко, нагадую вам вашу промову про групи впливу. А люди все ті ж самі, автори проекту закону ті ж, чиновники, депутати… Знову наступаємо на ті самі граблі, чи як завжди все спишемо на групи впливу?