До повномасштабної війни в Україні процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО), що регулюють втілення потенційно небезпечних для довкілля проєктів, були недостатньо ефективними.

Тому чимало підприємств використовували "дірки у законі" та працювали із порушеннями: забруднювали довкілля, впливали на здоров’я та добробут місцевих жителів.

Євроінтеграційний процес вимагає, щоб Україна привела чинне законодавство до європейських норм прозорості та дієвості, над чим зараз і працює уряд. У вересні Міністерство довкілля оприлюднило Концептуальну записку – документ, що визначає межі, коли ОВД та СЕО під час війни та відбудови можна не проводити.

Та чи відповідає зміст документу вимогам Євросоюзу? Як на пропозиції українців реагує уряд? Чим неякісні реформи можуть загрожувати Україні?

Дієві ОВД та СЕО як інструмент сталої відбудови

ОВД та СЕО – процедури, під час яких визначають можливий негативний вплив на довкілля та здоров’я людей внаслідок втілення проєктів та планів (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідація об’єктів тощо).

Екоклуб розповідав про випадки, коли рішення про будівництво фабрик та заводів ухвалювали без ретельного аналізу звітів з оцінки впливу на довкілля: інвестори порушували процес громадських обговорень, не враховували думку українців, оминали законодавчі вимоги.

Україна не лише на шляху до Європейського Союзу, а й сталої відбудови, що подекуди розпочалася в громадах. Під час планування та втілення нових проєктів важливо врахувати минулі помилки, щоб українці не страждали від роботи підприємств-забрудників. Тобто привести систему правил ОВД до принципів Директиви №2011/92/ЄС:

  • перестороги та превентивності – запобігати шкоді, а не лише виправляти її;
  • вжиття запобіжних заходів – передусім джерел забруднення;
  • "забруднювач платить" – усі витрати, що повʼязані із попередженням та ліквідацією забруднення, має нести сам забруднювач.

Можливий вплив на довкілля потрібно оцінити на ранніх етапах усіх процесів планування, напрацювання й ухвалення рішень.

Що не так із Концептуальною запискою та чим це загрожує

У травні Міндовкілля опублікувало першу редакцію Концептуальної записки – документу, що визначає межі, коли ОВД та СЕО можна не проводити. Її розробили на вимогу Європейської Комісії у межах Реформи 6 (розділ №27 "Довкілля і зміна клімату") Плану Ukraine Facility (програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу на 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. Кошти будуть спрямовані на фінансування державного бюджету України, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації програми).

Екоклуб разом з іншими громадськими організаціями проаналізував текст і надав пропозиції, як її покращити. А сам зміст документу не відповідає повністю описаним реформам у межах Ukraine Facility. 

Також Записка суперечить директивам 2011/92/ЄС, 2001/42/ЄС, Орхуській Конвенції: у ній не вказано конкретних проєктів, чітких критеріїв їхнього втілення. У документі не зазначено, скільки триватимуть обмеження. Тому є загроза, що під час відбудови погоджуватимуть проєкти, що небезпечні для здоров’я людей та довкілля.

Міндовкілля як розробник документу не вказало, чи є обмеження для проєктів, що можуть мати негативний транскордонний вплив (на довкілля інших держав). А також тих, що можуть втілювати на територіях природно-заповідного фонду.

Тому природоохоронці разом із громадськими організаціями та мережами ГО напрацювали та надіслали уряду спільну позицію з вимогою допрацювати документ. У ній зазначили: якщо уряд ухвалить рішення "відступити" від правил ОВД та СЕО чи обмежити їх, у кожному випадку він повинен забезпечити:

  • проведення дослідження з оцінки впливу на довкілля та на здоров’я місцевого населення для проєктів, що не проходитимуть ОВД та СЕО;
  • розроблення плану заходів, щоб попередити чи зменшити можливі небезпеки;
  • відкритий доступ громадськості до інформації щодо впливу таких проєктів на довкілля;
  • участь українців у процесах ухвалення рішень щодо довкіллєвих питань (згідно з принципами Орхуської Конвенції).

Згодом Міндовкілля опублікувало остаточну редакцію записки, в якій не повністю врахувало зауваги громадськості. Одна з небагатьох пропозицій – збереження транскордонної оцінки.

В остаточній редакції записки міністерство вказало, що транскордонну оцінку не скасовуватимуть під час проєктів відбудови. Але якщо ОВД не проводитимуть, то і транскордонну оцінку здійснити неможливо, адже вони є частиною одного процесу.

Також Міндовкілля зазначило: в умовах війни уряд не зміг розробити "всеосяжну основу для "відступів" від правил ОВД і СЕО. Екоклуб побоюється, що  багато відбудовних проєктів і програм втілюватимуть без належної оцінки впливу на довкілля, а думку громадськості не враховуватимуть.

Також є загроза сповільнення Євроінтеграції через некоректне трактування європейських правил, механізму втілення реформи. А чинна редакція Концепції допускає порушення:

  • Орхуської конвенції (виконання реформи в чинній редакції не передбачає участі громадськості у процесі ухвалення рішень, доступі до інформації, що суперечить Орхуській конвенції).
  • Конвенції Еспо (якщо ОВД не проводитимуть, рішення про можливий транскордонний вплив також не ухвалюватимуть).
  • Директиви про оцінки впливу деяких публічних і приватних проєктів на довкілля 2011/92/ЄС (навіть у випадках відступів, громадськість потрібно проінформувати, передбачити іншу форму оцінювання).

Що далі

Напрацьована Концептуальна записка може стати перешкодою для України під час набуття членства в Євросоюзі, коли розпочнеться переговорний процес щодо питань Довкілля та зміни клімату. Також є ризик, що багато відбудовних проєктів реалізовуватимуть без урахування інтересів громадськості, а їхній вплив на довкілля буде невивченим.

Екоклуб пропонує урядовцям розробити покроковий план втілення реформи та визначити відповідальні сторони.

Важливо також запровадити скринінг – початковий етап оцінки проєктів, під час якого вирішують, чи потрібно проводити ОВД та транскордонну оцінку.

Екоклуб пропонує такий алгоритм оцінки проєктів:

– підприємець звертається до Міндовкілля щодо необхідності втілення проєкту без ОВД і СЕО (у межах дії Концептуальної записки). Інформує громадськість (публікації на ресурсах громад, сайті Міндовкілля, дошках оголошень тощо).

– Міндовкілля розглядає кожен проєкт, чи проходитиме він ОВД та СЕО. Висновок видає з урахуванням громадської думки. Також визначає, чи потрібна транскордонна оцінка.

– Міндовкілля подає інформацію до Кабінету Міністрів чи Верховної Ради щодо кожного проєкту окремо, щоб ухвалити рішення, чи можуть вони не проходити ОВД та СЕО (оскільки, згідно з концептуальною запискою, остаточне рішення має ухвалити КМУ або ВРУ).