Мова йтиме про проєкт закону №5611 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо енергетичної утилізації відходів", який був зареєстрований 03.06.21. Документ, мета якого врегулювати питання виробництва і використання SRF і RDF, як поновлюваного палива.
Введемо трохи в курс справи, що ж таке SRF і RDF.
RDF (Refuse Derived Fuel) — паливо, яке складається з того, що залишилося після сортування відходів. В основному це хвости самої калорійної частини відходів — пластику.
SRF (Solid Recovered Fuel) — паливо, отримане з твердих відходів, з хімічним складом і фізичними властивостями, що задовольняють вимоги споживача.
SRF — відповідає конкретній специфікації, встановленій споживачем і може замінювати вугілля, газ та ін. Види палива з встановленими показниками (RDF — не однорідне, і тому калорійність у нього вимірюється від і до).
В Україні давно пора врегулювати це питання, тому що частину відходів (пластик) можна спалювати на цементних заводах або печах ТЕЦ, а не захоронювати. І зовсім зрозуміло, що з'явився цей проєкт, який повинен вирішити це питання. Тим більше, що основна мета — це реформа системи управління відходами. Але якщо вчитатися уважно в проєкт закону, який внесений комітетом енергетики та ЖКП, то виникають деякі питання.
Почнемо з термінології:
"відновлюване паливо з відходів (SRF, RDF) – тверде паливо, виготовлене з відходів, з яких вилучено небезпечні відходи, що відповідає вимогам технічних регламентів, а також гранули та брикети, вироблені з відходів;".
Начебто все правильно, але технічних регламентів ніхто не бачив, а ось, що пишеться в пояснювальній записці:
"SRF складається переважно з біологічних відходів і являє собою гомогенну суху сировину з низьким вмістом небажаних домішок, придатну для складування."
Біологічні відходи - це залишки тканин і органів, утворених в процесі медичної діяльності, а також загибелі різних видів тварин і птахів і переробки матеріалів тваринного походження. ??????
Можливо автори щось переплутали? А хто автор?... Може хтось підкаже?
Йдемо далі: доповнити У Законі України "Про Альтернативні види палива"
"Органи місцевого самоврядування забезпечують сприяння суб'єктам господарської діяльності, які здійснюють:
- в межах відповідної території, насамперед на полігонах побутових відходів (сміттєзвалищах), будівництво і експлуатацію підприємств (установок) з виробництва відновлювальних видів палива з відходів (SRF, RDF), його спалювання з виробленням електричної і теплової енергії для забезпечення потреб територіальних громад, шляхом пріоритетного надання в довгострокове користування (оренду) земельних ділянок, допомоги в отриманні необхідних дозволів і погоджень, надання на поворотній або безповоротній основі фінансової допомоги з місцевого бюджету в порядку і розмірах, що встановлюється відповідною радою;
- виробництво теплової та електричної енергії з використанням відновлюваного палива з відходів (SRF, RDF), в укладенні із суб’єктами господарювання комунальної форми власності, а також бюджетними установами і організаціями, прямих договорів на постачання теплової і електричної енергії на період 10 і більше років".
Місцеві органи самоврядування забезпечують, пріоритетно надають, допомагають в отриманні необхідних дозволів і погоджень, надають фінансування, прямі договори на поставку ее на 10 років.
МОС віддають в рабство компаніям зі спалювання відходів на 10 років, ще й доплачують за це? Я вам зараз приведу в приклад статтю 37 із закону 2207-1Д "Про взаємодію між МОС і ОРВВ":
- Організація приймання та збирання видів відходів, на які розповсюджуються системи розширеної відповідальності виробника, забезпечується організаціями розширеної відповідальності виробників у взаємодії з органами місцевого самоврядування.
- Органи місцевого самоврядування сприяють організаціям колективної розширеної відповідальності виробників та організаціям індивідуальної розширеної відповідальності виробників в організації приймання та збирання відходів на їх території.
- Органи місцевого самоврядування та організації колективної розширеної відповідальності виробників, організації індивідуальної розширеної відповідальності виробників укладають договори, в яких, зокрема, врегульовуються...
Відчуваєте різницю в стилі? Ми слухали на форумі: Україна 30 спікерів, які розповідали який важливий РОП в новій системі управління відходами, але мені здається, що порівнюючи два проєкти — спалювати, включно з біологічними відходами, під виглядом SRF, явно цікавіше.
Ну і останнє:
"Гарантований покупець зобов’язаний купувати електричну енергію, для виробництва якої використовується відновлюване паливо з відходів (SRF, RDF), у разі коли така електрична енергія не реалізована на умовах двосторонніх договорів або на організованих сегментах ринку електричної енергії, за середньозваженою аукціонною ціною попереднього року, за якою гарантований покупець купує електричну енергію у виробників, що виробляють електричну енергію з біомаси та біогазу, а у разі її реалізації за ціною, нижчою ніж середньозважена аукціонна ціна попереднього року, відшкодовує різницю між зазначеною аукціонною ціною та ціною продажу обсягів електричної енергії, реалізованих такими виробниками за двосторонніми договорами або на організованих сегментах ринку електричної енергії."
Основними споживачами SRF і RDF в Європі є цементні заводи, оскільки вони використовують це паливо не тільки для спалювання, а й їх золу як добавку в клінкер. Тобто це безвідходне використання даного палива. Чому вирішили піти шляхом використання палива для виробництва ее, коли в Україні багато цементних заводів, які потребують такого палива — питання.
Це ще раз говорить про те, що в нашій країні у влади повністю відсутній план, стратегія, та навіть розуміння, що робити і як вчиняти у сфері поводження з відходами.
Нехай кожен зробить висновок самостійно.
