Стічні води з однієї з садиб в курортному селі Поляниця неподалік Буковелю без жодного очищення зливали до гірської річки. Суд визнав власника винним і присудив заплатити лише 85 тис. грн штрафу за систематичне отруєння водойми.
Про це повідомили в Івано-Франківській обласній прокуратурі. Як додали у виданні ZAHID.NET, йдеться про Сергія Константинова та садибу "Карпатські зорі".
Реальна небезпека для природи
Порушник займається готельно-ресторанним бізнесом у Поляниці ще з 2006 року. Ділянка, де розташований його об’єкт, сусідить безпосередньо із землями водного фонду. Йдеться про природоохоронну зону річки Прутець Поляницький.
Прокурорам у суді вдалося довести, що стічні води, які утворювалися в садибі, систематично скидали до річкового русла.
Небезпеку для довкілля доводять безпосередні лабораторні дослідження. Так, у водоймі суттєво перевищені гранично допустимі концентрації фосфатів, заліза загального, амонійного азоту, а також ХСК. У підсумку це призвело до погіршення якості поверхневих вод.
Відповідальність за порушення
Бізнесменові повідомили про підозру ще в січні 2026 року. У суді прокуратура надала докази, що довели вину підприємця. Зокрема йдеться про протоколи огляду місця з вилученими зразками рідини з труб каналізації, висновки інженерно-екологічної експертизи та звіти лабораторного дослідження.
Підприємця визнали винним за ч. 1 ст. 242 Кримінального кодексу — порушення правил охорони вод. Його оштрафували на 85 тис. грн (5000 неоподатковуваних мінімумів). Також із чоловіка стягнуть понад 30 тис. грн за проведення експертиз.
У прокуратурі додали, що підприємець добровільно перерахував 15 тис. грн на підтримку ЗСУ.
Чи є це покарання зіставним зі злочином?
У своєму повідомленні прокуратура не говорить про період зливу каналізації до річки, лише про "систематичність" цього злочину. Але, враховуючи роботу бізнесмена на локації близько 20 років, може йтися про роки отруєння водойми.
Зазначимо, що 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів — максимальна фінансова санкція за порушення, описані в ч. 1 ст. 242 ККУ. Як альтернативний вид покарання, порушник міг навіть дістати обмеження волі на строк до п’яти років.
Однак прокурори не згадують про суму екологічної шкоди, завданої довкіллю. Зазвичай її розрахунком має займатися Державна екологічна інспекція, тож ця сума виявляється значно вищою за штраф. Яким був розмір екологічних збитків і чи позиватимуться до підприємця щодо компенсації — наразі невідомо.
Нагадаємо, наразі зареєстровано дві версії законопроєктів, які можуть суттєво посилити відповідальність за порушення у сфері охорони вод. Законотворці стверджують, що чинні штрафи часто абсурдно малі.
