Восени в Україні традиційно стартує сезон прибирання садів, городів і парків від опалого листя. Багато людей обирають найгірший варіант — спалювати, вивільняючи токсичні сполуки у повітря та наражаючись на чималі штрафи. Однак є корисніші способи використання рослинних відходів.
Про це розповіли у Державній екологічній інспекції.
Спалив — заплатив
Одразу варто згадати про штрафи, передбачені адміністративним кодексом. Є два варіанти натрапити на санкції:
- порушення вимог пожежної безпеки в лісах. За це стаття 77 передбачає штраф від 1530 до 4590 грн для громадян, від 4590 до 15 300 грн — для посадових осіб;
- самовільне випалювання рослинності або її залишків. Штрафи за це порушення встановлює стаття 77-1. Покарання для громадян становить від 3060 до 6120 грн, для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн. Якщо ж дії вчинено на природно-заповідній території, санкції зростають і становлять від 6120 до 12 240 грн для громадян, від 21 420 до 30 600 грн — для посадових осіб.
Шкода для природи та людей
Спалювання листя недарма вважається антиекологічною практикою. Воно призводить одразу до кількох небезпек, через яких може постраждати екосистема, ґрунти та навіть здоров’я людей:
- Забруднення повітря. Під час горіння в атмосферу потрапляють дим, дрібнодисперсні часточки, продукти згоряння. Погіршення якості повітря вкрай небезпечне для дітей і людей літнього віку, а також вразливих категорій населення із захворюваннями органів дихальної та серцево-судинної систем.
- Ризик масштабування пожежі. Необережне поводження з вогнем нерідко призводить до займання навколишньої території і того, що на ній є — від чагарників і лісів до господарських споруд і будинків.
- Знищення органіки. Листя у природних екосистемах стає джерелом поживних речовин для рослин та корисних організмів, а спалювання просто позбавляє природу необхідного ресурсу.
Корисні альтернативи
Досвідчені садівники використовують опале листя повторно завдяки мульчуванню або компостуванню.
Після компостування листя стає добривом. Для цього його варто перемішати з іншою рослинною органікою, щоб не утворився суцільний шар, а поживна цінність такої суміші після перегнивання мала більше різних мікроелементів. Згодом компост додають у ґрунт, що збільшує його родючість і здатність утримувати вологу, а також робить пухкішим.
Мульчування менш трудомістке. Для цього листя просто залишають на ґрунті як природну мульчу. Воно захищає поверхню від перепадів температури та пересихання, а після природного перегнивання поступово також стає добривом. Найбільшу користь така мульча має біля стовбурів дерев та кущів. Проте не варто робити занадто високий шар, адже він може занадто затримувати вологу і заважати ґрунту "дихати". Достатньо товщини 5-10 см, а якщо листя занадто пухке, його можна подрібнити.
Джерело: shutterstock
Важливі нюанси:
- уражене грибком листя краще компостувати. Якщо залишити його як мульчу, то можна масштабувати захворювання;
- м’яке й подрібнене листя розкладається швидше за жорстке та щільне, як-от у дуба чи бука;
- листя волоського горіха містить сполуки, які можуть нашкодити чутливим рослинам. Як мульчу його краще використовувати доволі обережно, а краще — компостувати.
Раніше ЕкоПолітика розповідала, у якому разі встановлення годівнички для птахів може призвести до штрафу.
Також ми повідомляли, чи можна зрізати сухі дерева у лісі.
