Криниця на приватній території не потребує сплати за користування водою, але перевірка якості — життєво необхідна. Вміст нітратів у воді не можна визначити на колір чи смак. Так само можна пропустити наявність шкідливих бактерій.
Про це розповіли у медіа "Суспільне" з посиланням на коментарі фахівчинь Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби Наталі Денисюк і Катерини Білоконь.
Така вода цілковито безкоштовна
Якщо громадяни не порушують вимоги чинного законодавства, то користуватися підземними водами з власної криниці можуть безоплатно. Таке використання не потребує спецдозволу, умови для отримання якого визначає ст. 48 Водного кодексу України.
ЕкоПолітика додає, що прямий дозвіл на користування можна знайти у ст. 48 Закону України "Про надра". Згідно з її нормами, у межах своїх земельних ділянок землевласники або землекористувачі мають право користуватися підземними водами, окрім мінеральних. Потреби — всі, крім виробництва фасованої питної води. Проте є умова — обсяг водозабору не має перевищувати 300 кубометрів на добу.
Безпекові нюанси
Головна проблема полягає не у платності, а в безпечності. Спеціалістки наголошують, що якість таких вод потрібно постійно контролювати і навіть рідина, яка не має особливого запаху, кольору чи візуально помітних домішків, може бути шкідливою для людей.
За такою перевіркою громадяни можуть звертатися до лабораторії Держпродспоживслужби, однак ця послуга платна відповідно до затверджених тарифів.
"За допомогою лабораторного аналізу можна, зокрема, визначити вміст нітратів та перевірити відповідність води встановленим нормативним вимогам", — повідомила Наталя Денисюк.
Органи чуття людини безсилі для пошуку нітратів
У Держпродспоживслужбі наголосили, що у визначенні якості води не можна покладатися лише на смак, колір або запах. Наприклад, ті самі нітрати розчиняються у воді, тож визначити їх на око неможливо. А якщо їхня концентрація не надто висока, то й на смак це не впливає.
"Нормативне значення вмісту нітратів у питній воді становить не більше ніж 50 міліграмів на кубічний дециметр. Якщо лабораторний аналіз виявив перевищення, таку воду не слід використовувати для пиття та приготування їжі до з'ясування обставин і забезпечення якісного альтернативного джерела води. Особливо важливо не використовувати воду з підвищеним вмістом нітратів для приготування дитячих сумішей", — наголосила спеціалістка.
Джерело: Держпродспоживслужба / Суспільне
Кип’ятіння та побутове очищення не допоможуть
Високі температури допомагають знищити більшість шкідливих мікроорганізмів, однак не нітрати. Навпаки, кип’ятіння призводить до випаровування частини рідини, тож концентрація солей азотної кислоти лише зростає в об’ємі, що залишився.
Без перевірки ефективності також не варто покладатися на побутові способи очищення.
"Для видалення нітратів потрібні спеціальні технології, ефективність яких залежить від обладнання й умов його використання. До отримання безпечних результатів дослідження слід використовувати альтернативне джерело питної води", — наголосили у Держпродспоживслужбі.
Не нітратами єдиними
Вода може містити не лише шкідливі хімічні сполуки, а й бактерії і паразитів. Тому у лабораторії зазвичай вивчають мікробіологічні показники, а також проводять паразитологічні дослідження.
"До мікробіологічних показників належать, зокрема, загальні коліформи, E. coli, патогенні ентеробактерії та коліфаги. За потреби досліджують також вірусологічні показники, зокрема наявність ентеровірусів, аденовірусів, ротавірусних антигенів, реовірусів і вірусу гепатиту А. Паразитологічні дослідження можуть охоплювати виявлення патогенних кишкових найпростіших і гельмінтів", — розповіла в. о. завідувача бактеріологічного відділу лабораторії Катерина Білоконь.
Попередньо варто узгодити з лабораторією список показників для конкретної проби. На цей список може вплинути стан криниці та мета самого дослідження.
Підготовка проб
Точність аналізу багато в чому залежить від якості зібраного матеріалу. Тож у Держпродспоживслужбі дали рекомендації, як правильно відібрати проби води з криниці.
Підготовка ємності. Для хімічного дослідження достатньо чистої пластикової пляшки з-під питної чи негазованої мінеральної води об’ємом 1,5-2 л. Для мікробіологічного аналізу стерильну тару й інструкції треба заздалегідь узгодити з лаборантами.
Підготовка води. Для точності результату треба спочатку злити застійну воду через насос чи систему подавання впродовж 10-15 хв. Для пошуку мікробів порядок краще узгодити окремо.
Збір проб. Ключове — не допустити стороннього забруднення, тому не можна торкатися внутрішніх поверхонь ємності та кришки. З мікробіологічним дослідженням складніше — там треба не допустити забруднення з рук, повітря чи навколишніх предметів.
Позначення та доставка. На ємності треба вказати дату й час збору, а також адресу криниці. До лабораторії пробу варто доставити якнайшвидше, не допускаючи потрапляння прямого сонячного проміння та нагрівання. Для мікробіологічного дослідження пробу транспортують у термоконтейнері за температури 6 ± 2°C.
"Перед відбором обов'язково уточніть у лабораторії, які саме дослідження потрібно провести, яку ємність використовувати та як транспортувати пробу. Вимоги до води для хімічного й мікробіологічного аналізу відрізняються", — наголосила Катерина Білоконь.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що війна спричиняє забруднення водойм важкими металами та нафтопродуктами, причому навіть далеко від фронту. Є навіть ризик потрапляння забруднювальних речовин до систем водопостачання.
Водночас в Україні спостерігається критична нестача води у річках та озерах. Так, в Одеській області примусово наповнюють Китай і Катлабуг, маловоддя на Дністрі лише погіршується, а у Львівській області дощі не допомогли виправити ситуацію.
