Із глобальним зростанням температури посушливі регіони Землі можуть стати ще сухішими. Їхні кордони розширюватимуться, захоплюючи все нові території. Все це призведе до деградації земель і знищення рослинності. За 70 років площа таких територій зросте на цілий Алжир чи третину Австралії.
Як пише видання Science Alert, про це свідчать дані нового дослідження, опублікованого у журналі Environmental Research Letters.
Відмінності у методології
Усі науковці світу сходяться у визначенні, що посушливі землі — це ті, які стикаються з великим дефіцитом води. Там втрата вологи через випаровування та транспірацію рослин вища за кількість опадів.
Є й спільне розуміння щодо розташування найбільш посушливих зон світу. Однак глобальні оцінки площі таких територій можуть різнитися. Це пов’язано передусім із відмінностями в кліматичних даних і методах вимірювання.
Однак науковій спільноті треба досягати спільного знаменника перед обличчям загрози. Це необхідно для точного моніторингу, який має стати фактором розробки заходів із протидії.
"З огляду на високу екологічну вразливість посушливих земель, необхідні оновлені оцінки площі посушливих земель та їхнього майбутнього перерозподілу для підтримки адаптації до зміни клімату та сталого розвитку", — пояснюють у дослідницькій команді.
Джерело: Environmental Research Letters
Оновлені прогнози
Науковці використали оновлену кліматичну модель, щоби нанести на карту посушливі землі та спрогнозувати, як вони можуть розростися у майбутньому.
Для цього застосували індекс посушливості (ІП) — співвідношення кількості опадів і потенційної евапотранспірації ПЕТ (сукупного випаровування вологи з ґрунту й рослинності). До посушливих зарахували землі з ІП нижче від 0,65.
Неочікуваний вплив СО2
Високий вміст вуглекислого газу в атмосфері може знизити втрату води з рослинності. Особливі "пори" на рослинах закриваються за умови надлишку цього газу, що впливає на транспірацію.
Зі свого боку зміна в транспірації впливає на загальні розрахунки, що не враховано в багатьох попередніх дослідженнях.
"Традиційні прогнози часто нехтують впливом CO2 на потенційну евапотранспірацію, що може призвести до вищих оцінок посушливості та змінити моделі гарячих точок зміни посушливості", — пишуть автори.
Тож вплив СО2 використали у прогнозі разом із оновленою структурою ПЕТ, у якій врахували метеорологічні дані за 1960-2023 роки.
Розростання посухи
Окрім Антарктиди, за даними 1994-2023 років, посушливі землі вкривали близько 38,58% суші. Однак їхня структура також неоднорідна. Близько 14,7% є напівпосушливими, 11,2% — посушливими, 6,4% — сухими субгімідними (перехідними), а 6,3% — гіпераридними, тобто найсухішими на планеті.
За даними дослідження, упродовж 2071-2100 років посушливі зони охоплюватимуть до 40,3% суші. Найбільше зростання відбудеться у гіпераридному сегменті. Неповних 2% можуть здатися незначними у статистичному плані, проте фактично це площа завбільшки з цілий Алжир або 30% від континенту Австралія. Саме Австралія зіткнеться з найвідчутнішими змінами разом із Бразилією та деякими частинами Африки.
Ця тенденція є тривожною, але в певному сенсі оптимістичною завдяки врахуванню впливу СО2 на транспірацію. Адже деякі дослідники озвучували значно гірші прогнози — до 56%.
ЕкоПолітика повідомляла, що українському півдню загрожує опустелювання. Причини – не лише зміна клімату, але й нераціональне використання водних ресурсів і вирубка лісосмуг.
Цього року Україна, як і весь світ, зіткнулася з історичним обмілінням рік. У низці західних регіонів оголошено критичний рівень небезпеки, а влада обмежила водозабір для 300 підприємств, серед яких навіть водоканали Чернівців, Ужгорода, Сваляви та Калуша.
