У регіонах, частина яких вважається територією можливих бойових дій, також реалізують свої природоохоронні програми. У Чернігівській області про екологію воєнного часу піклуються так само, як і в тилових областях — переважну частину коштів екоподатку витрачають на реконструкцію й оновлення обладнання каналізаційних мереж, а також на управління відходами.
ЕкоПолітика продовжує свою серію матеріалів про використання коштів екологічного податку в регіонах України. У цьому тексті розглянемо, на що пішли кошти підприємств-забруднювачів на прикордонній півночі.
Екопрограма на рівні регіону
Чинна програма охорони навколишнього природного середовища на Чернігівщині затверджена ще до повномасштабного вторгнення — у лютому 2021 року. Вона охоплює заходи з 2021-го по 2027 рік і вже зазнала десятків змін. Тож ми вирішили розглянути фактичне виконання заходів програми за минулий рік.
У 2025 році топ найдорожчих заходів за проведеними видатками мав такий вигляд:
- 1,2 млн грн — реконструкція самопливного колектору системи водовідведення селища Прогрес;
- 1 млн грн — забезпечення екологічно безпечного збирання й утилізації непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин у межах Варвинської селищної ради;
- 953,2 тис. грн — розроблення проєкту землеустрою для організації і встановлення кордонів територій та об'єктів природно-заповідного фонду у межах Куликівської селищної ради;
- 922,7 тис. грн — облаштування контейнерних майданчиків для збирання побутових відходів на території Киїнської сільської ради;
- 792 тис. грн — забезпечення екологічно безпечного збирання й утилізації непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин у межах Сухополов’янської сільської ради;
- 660 тис. грн — забезпечення екологічно безпечного збирання й утилізації непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин у межах Линовицької селищної ради;
- 600 тис. грн — коригування регіонального плану управління відходами;
- 449,5 тис. грн — виготовлення проєктно-кошторисної документації для будівництва каналізаційних очисних споруд та каналізаційних мереж за межами селища Сосниця;
- 446,4 тис. грн — придбання обладнання для знезараження стічних вод на очисних спорудах у місті Семенівка;
- 416,9 тис. грн — придбання контейнерів для збору побутових відходів на території Ріпкинської селищної ради;
- 395 тис. грн — придбання контейнерів для облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збору побутових відходів в місті Городня;
- 297,5 тис. грн — розроблення проєкту землеустрою для організації і встановлення кордонів територій та об'єктів природно-заповідного фонду у межах Сухополов’янської сільської ради.
Також 200 тис. грн було витрачено на екологічні та просвітницькі заходи. Торік область виділяла майже 1,5 млн грн на розробку техніко-економічного обґрунтування для рекультивації ставків-накопичувачів промислових відходів у Чернігові. Щоправда, ці видатки не було проведено за звітний рік.
Загалом із виділених на заходи екопрограми 15,4 млн грн було фактично витрачено близько 10,3 млн грн. Бюджетні асигнування зі спеціального фонду сктановили понад 10,3 млн грн.
Мусимо зазначити, що низка громад, у яких реалізовані заходи на сотні тисяч гривень, зараховано до територій можливих бойових дій. Зокрема Семенівська міська громада має такий статус із грудня 2024 року, Городнянська громада — з червня 2022-го.
Турбота про екологію у менших громадах
У програмі охорони навколишнього природного середовища Козелецької громади кошти спецфонду, одержані за забруднення екології, визначені як основне джерело фінансування.
Загалом селищна рада на 2025-2027 роки запланувала п’ять заходів на загальну суму майже 2,6 млн грн. Найдорожчим є придбання насосного обладнання для заміни зношеного й застарілого. За три роки на це запланували витратити 1,2 млн грн. Ще 600 тис. грн закладено на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ і загалом вирішення проблем, пов’язаних із відходами. На закупівлю урн і контейнерів планують витратити 300 тис. грн, ще 150 тис. грн — на озеленення населених пунктів, а 15 тис. грн — на вимірювання показників якості води.
У місті Городня кошти спецфонду екоподатку також є основним ресурсом для реалізації місцевої екопрограми. Загалом за 2026-2028 роки на її заходи планують витратити 300 тис. грн. Щоправда, вартість окремих заходів не зазначено.
Програма охорони довкілля у Городні охоплює такі напрями:
- Охорона та раціональне використання водних ресурсів. Тут йдеться про відновлення гідрологічного режиму річок і благоустрій водойм.
- Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів. Сюди рада додала ліквідацію наслідків буреломів, видалення аварійних дерев та озеленення територій.
- Збереження природно-заповідного фонду. Під такою промовистою вивіскою приховане лише будівництво й реконструкція доріг, стежок та огорож у парках.
- Раціональне використання і зберігання відходів виробництва та побутових відходів.
- Наука, інформація і освіта.
В екопрограмі Новобілоуської сільської тергромади на 2025-2027 роки конкретні заходи взагалі не висвітлені. Водночас міська рада Ніжина у своїй програмі з охорони навколишнього середовища на 2026 рік обмежилася лише узагальненим переліком завдань і заходів у п’ятому пункті документа. Із конкретики тут хіба що необхідність проведення акцій "Посади дерево" та "День довкілля" задля збільшення кількості зелених насаджень.
