Громади Закарпатської області активно "ріжуть" землі та розробляють проєкти землеустрою для ділянок, які розташовані в межах хребта Свидовець і полонини Красна. Лише Усть-Чорнянська та Ясінянська селищні ради підготували необхідні документи для 800 ділянок загальною площею понад 8 тис. га.
Про це повідомляє видання "Закарпаття онлайн", проаналізувавши рішення сесій селищних рад і дані Держгеокадастру.
"Підігнати" під вимоги закону
Чинне законодавство забороняє виставляти на земельні торги ділянки площею понад 20 га, тож громади Закарпаття завбачливо "порізали" землі на невеликі фрагменти.
Ясінянська громада Рахівського району почала в такий спосіб ділити Свидовецький хребет у травні 2025 року. Тоді селищна рада дозволила розробку проєктів землеустрою. Вже в листопаді було затверджено поділ земель та зміну їхнього цільового призначення. Так 2151,3 га комунальних "земель запасу" стали землями "для сінокосіння і випасання худоби". Загалом з молотка планують продати 430 ділянок.
"Землю на ділянки з контурами "під курорт", де простежуються, насамперед, лижні траси на схилах полонин, громади Рахівщини нарізали ще раніше, до 2020-х. А зараз її перекроїли, щоб досягти площі до 20 га і вписатись у вищезгаданий закон", — пише "Закарпаття онлайн".
Джерело: zakarpattya.net.ua
Іншу сторону Свидовця "нарізала" Усть-Чорнянська селищна рада Тячівського району. Впродовж жовтня 2025 – січня 2026 років під подрібнення потрапили п’ять ділянок площею майже 4 тис. га. Вони перетворилися на майже 300 нових ділянок з параметрами, придатними для продажу. Підготовку до торгів у рішенні ради прямо називають причиною такого поділу.
Джерело: zakarpattya.net.ua
Для кого готують землі?
За інформацією видання, є кілька великих гравців, які вже розраховували на ці землі у своїй діяльності.
Забудова вітровими електростанціями. Ще до поділу три найбільші ділянки Свидовця було додано в завдання на розробку техдокументації ВЕС "УСТЬ-ЧОРНА СХІД". Інвестором цього енергетичного проєкту є ТОВ УК "Вітряні парки України".
Примітно, що "Вітропарки" оформили сервітути на дві з новостворених земельних ділянок. Хоча ці землі мають призначення "для сінокосіння та випасання худоби", минулого літа тут розмістили щоглу для вимірювання характеристик вітру.
До планів іншої ВЕС "Вітропарків" "УСТЬ-ЧОРНА ЗАХІД" були залучені дві земділянки на полонині Красна, які Усть-Чорнянська селищна рада подрібнила на 85 менших. Дві з новосформованих ділянок, також через сервітут, перебувають у користуванні товариства. Як зазначають у медіа, обидві мали статус "земель запасу", проте там ще до отримання дозволу від селищної ради розмістили метеорологічне обладнання.
Земельні ділянки на Свидовці, які порізала Усть-Чорнянська селищна рада, скриншот із ресурсу https://kadastrova-karta.com/
Джерело: zakarpattya.net.ua
Будівництво курорту. Плани щодо створення мегакурорту на Свидовці діють ще з 2016 року. Тоді ініціатором створення рекреації стало ТОВ "Скорзонера" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Була готова й містобудівна документація під курорт, проте у 2024 році Верховний Суд скасував рішення місцевих адміністрацій, які її затвердили.
Однак ідея забудови гірського хребта нікуди не зникла. Тепер її "проштовхує" ТОВ "Буковель", яке належить родині народного депутата та колишнього бізнеспартнера Коломойського Ігоря Палиці. Нині на стадії розробки перебуває містобудівна документація, зокрема і в Усть-Чорнянській громаді.
"Із нарізки землі на хребті зрозуміло, що цей проєкт схожий до попереднього. Йдучи за логікою відомих графічних матеріалів, наявний "Буковель" планують об’єднати із запланованими курортами "Бистриця", "Турбат" і "Свидовець" у єдиний туристичний конгломерат-монополію", — зазначають у медіа.
Запекла боротьба точиться й довкола забудови вітряками полонини Руна. До будівництва ВЕС там також причетне ТОВ "Вітряні парки України". Попри обурення громадськості та заклики народних депутатів, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства видало висновок ОВД для енергооб’єкта.
Пізніше стало відомо, що Міністерство розвитку визнало будівництво фундаментів вітряків як окремої споруди порушення чинних норм.
Водночас президент України відреагував на петицію щодо термінового захисту Карпат і скерував її до уряду та Ради національної безпеки та оборони.
