Закарпаття стало чемпіоном з уникання прозорості використання екоподатку

Закарпаття стало чемпіоном з уникання прозорості використання екоподатку shutterstock
Марія Семенова

За вартістю реалізації серед лідерів – заходи з управління відходами

Екологічний податок, який сплачують підприємства-забруднювачі, мав би стати дієвим інструментом для вирішення локальних екопроблем. Проте його практично ніколи не спрямовують на заходи, які дійсно скорочують промислові викиди, а часто лише маскують вплив. А інколи, як у Закарпатській області, навіть забувають вказати як джерело фінансування природоохоронних заходів.

У продовженні серії матеріалів про використання екоподатку в регіонах ЕкоПолітика проаналізувала ситуацію на Закарпатті. Якщо коротко – це чемпіон із узагальнень та уникання конкретики.

Екопрограма регіону

Чинна програма охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області затверджена ще в 2023 році. Вона фіксує екологічні плани на 2024-2027 роки і вже була кілька разів відредагована.

Щодо фінансування, то фонд охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) у програмі взагалі не згадується. Всі заходи планують реалізувати коштом обласного бюджету, закладаючи на них майже 45 млн грн. Чи будуть серед них кошти екоподатку – не зафіксовано.

Тож тепер – до самих заходів. У них немає особливої деталізації – лише загальні формулювання та посилання на пункти постанови Кабінету міністрів №1147 від 1996 року, яка фіксує види природоохоронної діяльності.

Найдорожче для Закарпаття обійдеться "Збалансоване використання природних ресурсів у регіонах" – 20 млн грн за чотири роки. Цей розділ передбачає будівництво та реконструкцію гідротехнічних, протизсувних, берегозакріплювальних та інших подібних споруд, які покликані стримати негативні геологічні процеси. Серед інших заходів – рекультивація полігонів твердих побутових відходів та очищення русел річок.

На другому місці за витратами – розділ "Ефективне управління відходами". Загальний кошторис – 19,3 млн грн, проте жодних конкретних заходів. Які конкретно проєкти криються за фразою "Забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів" – невідомо.

Закриває трійку розділів за витратами "Ефективне держуправління у сфері охорони довкілля". Тут понад 2,8 млн грн збираються виділити на конференції й семінари, оснащення природоохоронних організацій, запровадження системи моніторингу довкілля, організацію проведення оцінки впливу на довкілля.

Менші громади

Місто Чоп також вирішило не згадувати фонд ОНПС як джерело фінансування своєї програми з охорони довкілля. Як бачимо, реалізовувати її заходи планували завдяки коштам громади, області та держави, а також коштами з інших джерел – від підприємств до грантів.

Примітно, що у першій редакції екопрограми Чопа річний кошторис на 2024-2026 роки варіюється у межах 200-220 тис. грн щорічно. Водночас, за 2025 рік до спеціального фонду бюджету тергромади надійшло 222 тис. грн екологічного податку.

Спочатку у місті хотіли профінансувати лише три заходи:

  • підтримання санітарного стану та благоустрій водойми на території міста;
  • виготовлення паспорту зелених насаджень;
  • реконструкція каналізаційної очисної споруди – найдорожчий з заходів.

Проте, згідно з останніми оновленнями, екопрограму розширили і доповнили заходами з розробки норм надання послуг управління побутовими відходами та реконструкції каналізаційно-очисних споруд на понад 1,2 млн грн.

У менших громадах існують деякі складності з прозорим поданням інформації. До прикладу, в рішенні про затвердження програми охорони довкілля Верхньокоропецької громади на 2026-2027 роки сама програма відсутня.

Водночас на сайті Драгівської сільради існує лише версія програми з охорони природного середовища на 2021-2025 роки. До того ж в останньому проєкті рішення щодо оновлення переліку її заходів самого переліку також немає.

На початку ж у сільраді планували зокрема таке:

  • закуповувати саджанці й розбивати квітники, утримувати зелені насадження тергромади;
  • купувати інвентар та техніку для утримання газонів та парків;
  • чистити прибережні смуги водойм;
  • ліквідувати стихійні сміттєзвалища, буреломи, лісові пожежі;
  • впорядковувати смітники, забезпечувати своєчасний вивіз сміття, купити авто для перевезення відходів.

Як основне джерело фінансування хоча б тут вказаний фонд ОНПС.

Читайте також
Зарплати у 1,5 млн та 5+ млн премії: скільки заробляють директори в ДП "Ліси України"
Зарплати у 1,5 млн та 5+ млн премії: скільки заробляють директори в ДП "Ліси України"

Директори департаментів отримали у понад 10 разів більше за прем’єр-міністерку України

Лісову пожежу на Закарпатті локалізували. Вогонь підсилила аномальна посуха
Лісову пожежу на Закарпатті локалізували. Вогонь підсилила аномальна посуха

Стихія охопила близько 75 га території. Вогонь доводилося тушити навіть з авіації

Від’ємні ціни на електроенергію в Європі не знизять рахунки споживачів
Від’ємні ціни на електроенергію в Європі не знизять рахунки споживачів

Щоб виправити ситуацію, потрібно вдесятеро збільшити ємність систем накопичення енергії