Для українських громад "екологія" залишається доволі розмитим поняттям. Майже повсюдно озеленення перестало бути благоустроєм, а стало заходом із "адаптації до кліматичних змін". А небезпека стічних вод забезпечила каналізації чільне місце в екопрограмах попри її приналежність до інженерних мереж та сфери ЖКГ. Хмельницька область не стала винятком.
ЕкоПолітика підготувала для вас ще один матеріал із серії про використання екоподатку на місцях та екологічні програми з різних куточків держави.
Одразу нагадаємо – екологічний податок є обов’язковим платежем, який підприємства сплачують за забруднення повітря, вод та ґрунтів у ході своєї планованої діяльності. Ці кошти "осідають" у державному бюджеті, а частково потрапляють до спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) у бюджетах області, міст та громад. Звідти їх можна брати виключно на природоохоронні заходи. А от їх пул – доволі широкий і неоднозначний – закріплений у постанові Кабінету міністрів №1147 від 1996 року.
Регіональне бачення захисту природи
Хмельницька область визначила, яким чином охороняти природне середовище, у своїй програмі на 2026-2030 роки. Гроші на реалізацію заходів планують отримувати передусім із державного та місцевих бюджетів, зокрема – з фонду ОНПС.
Зробимо невеличкий огляд майже 40 сторінок заходів хмельницької екопрограми. Одразу зазначимо – прогнозована вартість робіт у програмі відсутня.
Кліматична політика: пом’якшення та адаптація до змін клімату. За цим напрямом планують будувати енергоефективні будівлі, використовувати перероблені будматеріали та розумні внутрішні комунікації, розвивати локальну "зелену" енергетику, заохочувати до використання електротранспорту. Також адаптуватися до кліматичних змін збираються через озеленення. Зокрема, мова про розширення площ зелених насаджень у населених пунктах та створення "зелених коридорів".
Запобігання промисловому забрудненню. Зменшити забруднення водних ресурсів тут планують через "каналізаційні" заходи – бачимо 20 пунктів, які стосуються будівництва й реконструкції очисних споруд, систем каналізації, закупівлі й ремонту обладнання. Окремим пунктом вказано підтримання у справному стані мереж водопроводу та водовідведення. За цим напрямом є ще заходи з ремонту гідротехнічних споруд та розвитку систем моніторингу якості повітря.
Ефективне управління відходами. Тут йдеться про будівництво сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів, поводження з забороненими хімзасобами для рослин, налагодження пресувальних ліній для макулатури та РЕТ-пляшок, купівлю сміттєвозів, контейнерів тощо.
Збалансоване використання природних ресурсів у регіонах. Під цією назвою у Хмельницькій області об’єднали заходи із покращення гідрології низки місцевих річок, створення водоохоронних зон, роботу зі свердловинами, відновлення екосистем з рекультивацією деградованих територій.
Збереження і відновлення біорізноманіття та природних екосистем. За цим напрямом передбачена низка заходів щодо природно-заповідного фонду (ПЗФ) – від ведення кадастру до охорони, а також боротьба з браконьєрством, запобігання лісовим пожежам тощо.
Ефективне державне управління у сфері охорони довкілля та природокористування. Тут переважно "кабінетні" заходи – наукові дослідження, розробка проєктної документації, видання просвітницьких матеріалів, проведення заходів.
Екозахист обласного центру
Програма охорони довкілля у Хмельницькому розрахована на 2026-2030 роки. Її загальний кошторис – майже 3,2 млрд грн, а кошти фонду ОНПС – близько 21,3 млн грн.
Як у Хмельницькому планують покращувати якість повітря? Розповімо про кілька заходів. Місто планує витратити 618 млн грн на збільшення частки електротранспорту, а близько 87 млн грн – на оновлення автобусів. Ще 30 млн грн планують витратити на розширення проїжджої частини.
Безпосередньо з фонду ОНПС будуть реалізувати такі заходи:
- попередження несанкціонованого спалювання листя й сміття – 150 тис. грн;
- проведення Дня сталої енергії – 300 тис. грн;
- облаштування зелених дахів та дощових садів – 400 тис. грн.
А от безпосередньо скоротити викиди має МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", інвестувавши понад 90 млн грн власних коштів у заміну теплових мереж, капремонт котлів та відновлення теплоізоляції.
Практично всі заходи з "раціонального використання рослинних насаджень" планують реалізувати коштом фонду ОНПС. Ось кілька з них:
- 1,2 млн грн – заходи з озеленення;
- 500 тис. грн – виготовлення проєктів під відведення земель для парків, скверів, об’єктів ПЗФ;
- 500 тис. грн – будівництво й розширення зоокуточка у парку ім. Чекмана;
- 450 тис. грн – проведення спецзаходів на об’єктах ПЗФ;
- 450 тис. грн – розробка документації по землеустрою об’єктів ПЗФ.
У блоці з раціонального використання водних ресурсів коштом екоподатку планують:
- купити спецтехніку для очищення водойм – 2,4 млн грн;
- поліпшувати технічний стан та проводити благоустрій біля водойм – 1,4 млн грн;
- проводити біологічну меліорацію водойм – 1,6 млн грн;
- розчищати річки – 1,45 млн грн.
Левова частка коштів спецфонду піде на реалізацію заходів, пов’язаних з управлінням відходами. До прикладу, 1,2 млн грн планують виділити на купівлю сміттєвозів та контейнерів, 1,9 млн грн – на збирання, транспортування й утилізацію відходів, 600 тис. грн – на розробку місцевого плану управління відходами, 460 тис. грн – на рекламу розумного поводження із відходами.
Екопрограми менших громад
У місті Дунаївці програма охорони довкілля розпланована на 2022-2028 роки. Заходів небагато – лише 17. Проте кошти місцевого фонду ОНПС визначені основним джерелом фінансування робіт.
Найбільше заходів присвячено озелененню. Передбачено, що в межах екопрограми тут будуть розширювати паркові зони, розбивати квітники та навіть купувати садово-парковий інвентар та механізми. Також коштом екоподатку планують розвивати земельні відносини, проводити санітарну очистку громади, зокрема прибережних смуг річок.
Ленковецька сільська рада коштом екоподатку на 2023-2025 роки планувала реалізувати п’ять заходів. Серед них – закупівля й висадка саджанців та кущів, а також закупка урн і контейнерів для сміття. Також в екопрограмі – ліквідація стихійних сміттєзвалищ, підтримка санітарно-екологічного стану водойм та їх прибережних зон, боротьба з карантинними рослинами.
Заходи своєї екологічної програми у проєкті на 2026-2028 роки Смотрицька селищна громада розбила на три блоки. Фінансувати їх реалізацію також планують через спецфонд екоподатку:
- Охорона від засмічення та поводження із відходами. Сюди віднесли різні роботи – від очищення стихійних звалищ сміття та облаштування сміттєвих майданчиків до пропаганди компостування.
- Охорона та раціональне використання водних ресурсів. Йдеться, зокрема, про моніторинг якості води, захист зон навколо водозаборів, а також зменшення скидів стічних вод у природні водойми. Для цього, звичайно, збираються встановлювати очисні споруди.
- Озеленення та збереження біорізноманіття. У цьому блоці планують заходи з санітарної обрізки й кронування дерев, боротьби з амброзією та борщівником, а також озеленення парків, скверів та вулиць.
