Вугільне родовище на Волині стало місцем масштабного злочину. Львівська компанія мала проводити там геологічне вивчення надр, а натомість розгорнула повноцінний видобуток стратегічних копалин у промислових масштабах. Критичні для України ресурси нелегально видобували п’ять років.
Як повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко, розкрадання надр відбувалося під вивіскою "дослідно-промислової розробки".
Масштаб злочину
За інформацією прокуратури, зловмисники встигли добути й вивезти близько 105 тис. т стратегічної сировини – ресурсів, вкрай важливих для будівництва та відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури.
Серед незаконно вилучених із надр копалин:
- алевроліт – понад 56 тис. т;
- аргіліт – понад 34 тис. т;
- пісковик – понад 14 тис. т.
Загальні збитки склали понад 102 млн грн. На незаконне видобування корисних копалин підозру вже отримав директор підприємства.
Обшуки провели у Волинській, Львівській та Київській областях. Правоохоронці вилучили готівку, спецтехніку та докази продажу сировини.

Джерело: Офіс Генерального прокурора
Наочний приклад системної проблеми
У прокуратурі наголошують, що наукові дослідження є типовим прикриттям для незаконного видобутку. Серед свіжих прикладів – промисловий видобуток бурштину у Рівненській області та розробка родовища з піщано-гравійною сумішшю в Івано-Франківській області. В обох випадках надра нібито "вивчали".
"Схема "вивчаємо, а не видобуваємо" – одна з найпоширеніших в Україні. Їй сприяє мораторій на перевірки контролюючих органів та звужені підстави для анулювання дозволів", – наголошує Руслан Кравченко.
Чинне законодавство не дає оперативно зупинити злочин. Ст. 26 Кодексу України про надра блокує швидке припинення спецдозволів, навіть якщо достеменно відомо про порушення та розпочато кримінальну справу. Генпрокурор наголошує – про це неодноразово сигналізували профільним органам, адже ситуація потребує негайного реагування на законодавчому рівні.
У своєму дайджесті ЕкоПолітика повідомляла про низку злочинів у цій сфері. Зокрема, у Тернопільській області підприємство видобувало супісок за межами відводу, чим завдало довкіллю шкоди на 53 млн грн.