Топ-5 стратегічних документів, над якими зараз працює Мінекономіки

Те, якою буде екологічна політика України в найближчі десятки років, вирішується вже зараз – у стратегічних документах, які готують урядові інституції. Вони формуватимуть не лише природоохоронні пріоритети, а й модель економічного розвитку країни.

ЕкоПолітика підготувала огляд 5 засадничих документів, які визначатимуть екологічний вектор розвитку країни на роки та навіть десятиліття вперед.

Довгострокова стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року

Це один із ключових кліматичних документів нашої країни. Його оновлену версію почали розробляти ще у 2024 році за часів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Основні елементи Стратегії вперше презентували на міжнародному рівні на Конференції ООН зі зміни клімату (СОР29) у Баку.

Основна мета: перехід економіки на низьковуглецеву модель розвитку та досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Розробка першої версії документу: 2018 рік.

Оприлюднення останньої версії проєкту: грудень 2025 року.

Що передбачає Стратегія:

• скорочення викидів парникових газів;
• розвиток відновлюваної енергетики;
• декарбонізацію промисловості;
• підвищення енергоефективності;
• розвиток інноваційних технологій;
• збільшення поглинання вуглецю природними екосистемами (зокрема через заліснення).

Чому це важливо:

• виконання зобов’язань України за Паризькою кліматичною угодою;
• синхронізація з кліматичною політикою ЄС;
• формування основи для "зеленого" відновлення економіки після війни.

Три варіанти моделювання

Стратегія розглядає три основні сценарії, які моделюють різні шляхи розвитку економіки України:

1. Сценарій з урахуванням наявних заходів (With Existing Measures, WEM) відображає динаміку викидів за відсутності нових кліматичних політик після 2025 року.
2. Сценарій з урахуванням додаткових заходів (With Additional Measures, WAM) передбачає впровадження наявних планів, таких як модернізація теплопостачання та підвищення енергоефективності, а також реалізацію запланованих, але ще не впроваджених заходів.
3. Сценарій нетто-нульових викидів (Net-Zero Emissions, NZE) дає можливість досягти кліматичної нейтральності з урахуванням поглинань від сектору землекористування та лісового господарства, які, за прогнозами, зростуть до 30 млн т на рік.

Прогнозні цифри станом на 2050 рік

• За сценарієм WEM: обсяг викидів може становити 285,4 млн т СО2-екв або 31,1% від рівня 1990 року.
• За сценарієм WAM: Україна може скоротити викиди до 92,0 млн т CO2-екв до 2050 року або 10,0% від рівня 1990 року.
• За сценарієм NZE: досягнення кліматичної нейтральності.

Зміни до Закону України "Про Основні засади (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року"

Це рамковий документ, який визначає напрямок руху країни в галузі охорони та використання довкілля і траєкторії екологічних реформ.

Затвердження попередньої версії документу: 2024 рік.

Початок роботи над змінами: грудень 2025 року.

Проєкт документа ще в роботі й не презентований громадськості.

Навіщо потрібні корективи

Документ планують оновити, щоб:

• привести українське законодавство у відповідність до екологічного права ЄС;
• інтегрувати принципи "зеленого" відновлення у стратегічні документи;
• врахувати наслідки війни для довкілля;
• забезпечити інтеграцію природоохоронних пріоритетів у секторальні політики;
• додати чіткі показники ефективності, потрібні для оцінювання результатів таких заходів і залучення міжнародної фінансової підтримки;
• сформувати сучасну європейську архітектуру екологічного врядування;
• інтегрувати нові інструменти екологічного управління.

Стратегія розвитку циркулярної економіки України до 2035 року

Ця Стратегія має змінити саму модель економічного розвитку країни: від лінійної економіки (“взяти – використати – викинути”) маємо перейти до економіки замкненого циклу (“зробити – використати – повторно використати – переробити” і далі по колу).

У ЄС ухвалили свій План дій щодо циркулярної економіки (Circular Economy Action Plan) у 2020 році.

Джерело: recpc.org

Оприлюднення останньої версії проєкту: січень 2026 року.

Для чого Україні цей документ

Циркулярна економіка – одна з ключових концепцій Європейського "зеленого" курсу (European Green Deal).

Суть підходу

Замість моделі “взяти – використати – викинути” пропонується система, де:

• ресурси використовуються повторно;
• відходи перетворюються на нову сировину;
• продукція проєктується так, щоб вона служила довше.

Стратегічні цілі:

• розвиток і гармонізація законодавства для інтеграції в ЄС;
• розвиток ведення бізнесу;
• інформування населення та соціальна відповідальність бізнесу;
• сприяння інноваційному розвитку та “зеленому” переходу.

Основні операційні цілі:

• скорочення обсягу утворюваних відходів;
• розвиток повторного використання та перероблення;
• підвищення ресурсної ефективності економіки;
• адаптація та ухвалення нормативної бази ЄС;
• досягнення до 2027 року частки перероблених відходів у загальному обсязі утворених відходів у розмірі 15%;
• розвиток циркулярної біоекономіки;
• зменшення обсягу електронних відходів;
• створення ринку вторинних будівельних матеріалів;
• впровадження циркулярних державних закупівель.

Плани в цифрах

На інфографіці нижче наведено основні показники, яких держава планує досягти до 2035 року, під нею – більш детальне пояснення.

На нашу думку, задекларовані наміри – дуже амбітні з огляду на те, що чиновники довкіллєвої сфери вже майже 4 роки не можуть дати раду навіть реформі управління відходами.

"Зелена" промисловість і декарбонізація:

• Запустити щонайменше 5 пілотних проєктів із впровадження найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ) до 2027 року.
• Запровадити онлайн-платформу торгівлі біопаливом, на якій до 2027 року зареєструються не менше 50% виробників біопалива, а використання біопалива має зрости на 30%.
• Запустити щонайменше 3 підприємства з використанням технологій H₂-EAF та H₂-DRI, які дають можливість виробляти сталь із майже нульовим рівнем викидів вуглецю.
• Встановити 3 пілотні установки уловлювання, використання і зберігання вуглецю (CCUS) потужністю 5 млн т/рік.
• Створити Державний фонд циркулярної металургії; випустити “зелені” облігації на 5 млрд грн; надати податкові пільги понад 200 підприємствам; реалізувати механізми компенсацій і лізингу на 200 одиниць обладнання.

Управління відходами та їх перероблення:

• До 2030 року планується переробляти не менше 80% тваринницьких відходів у цільових регіонах.
• До 2035 року – створити інфраструктуру з перероблення аграрних відходів, яка охопить 80% потреб агропромислового сектору.
• До 2027 року створити не менше 2000 пунктів збирання текстилю.
• Частка вторинної сировини у текстильному виробництві має сягнути не менше 30% до 2030 року.
• Створити та модернізувати щонайменше 5 об’єктів із сортування та перероблення текстильних відходів.
• Створити потужності для переробки ≥70% шлаків і хвостів.
• Безпечно утилізувати ≥98% радіоактивних відходів.
• Створити 3 промислові хаби потужністю 4 млн т/рік, логістичні хаби для збирання брухту (зростання збору на 35%), 10 екотехнопарків, підготувати для них 5000 фахівців.
• Охопити GIS-моніторингом 100% відходів.

Сертифікація та ліцензування:

• сертифікувати 70% обсягів виробництва сталі;
• 100% нових ліцензій видати з урахуванням "зелених" критеріїв, оновити умови 85% чинних ліцензій;
• впровадити предиктивну (прогнозну) аналітику на 15 підприємствах.

Чому це важливо

Перехід України до циркулярної економіки допоможе:

• зменшити екологічне навантаження на довкілля;
• знизити екологічні ризики;
• підвищити конкурентоспроможність українських компаній;
• інтегрувати Україну до ЄС;
• сформувати нову модель економічного розвитку;
• підтримати післявоєнне відновлення економіки.

Оновлення Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року

Це стратегічний документ у сфері енергетичного переходу України. Саме він визначає, якими темпами Україна скорочуватиме викиди, розвиватиме відновлювану енергетику та підвищуватиме енергоефективність.

Є ключовим інструментом досягнення кліматичної нейтральності й енергетичної безпеки з урахуванням вимог Європейського "зеленого" курсу. Він має бути узгоджений із Довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку країни.

Оновлення НПЕК було однією з рекомендацій Єврокомісії у Звіті про прогрес України в межах Пакету розширення ЄС 2025 року. Український уряд дослухався до думки партнерів і на початку цього року встановив єдиний порядок підготовки цього документа, який передбачає його актуалізацію щоп’ять років.

Затвердження попередньої версії документу: червень 2024 року.

Оприлюднення останньої версії проєкту: січень 2026 року.

Що охоплює НПЕК

Документ містить цілі у таких сферах:

• декарбонізація;
• енергетична енергоефективність;
• енергетична безпека;
• внутрішній енергетичний ринок;
• дослідження, інновації та конкурентоспроможність.

Оновлення НПЕК передбачає внесення змін у всі п’ять вимірів.

Джерело: презентація оновленого НПЕК, яку представив аналітичний центр Dixi Group

Чому цей документ важливий:

• він є частиною міжнародних зобов’язань України, зокрема в межах програми Ukraine Facility;
• визначає середньострокові цілі державної кліматичної політики;
• синхронізує національні та європейські політики.

Для чого його оновлюють

Експерти Dixi Group зазначають, що ситуація з Україною є унікальним випадком, оскільки вона оновлює НПЕК уже після першого року реалізації.

План коригують, щоб:

• Врахувати воєнні реалії. Зокрема перша версія НПЕК не могла повною мірою врахувати масштаб руйнувань і пошкоджень енергосистеми, які сталися протягом 2024–2025 років.
• Узгодити НПЕК із новими важливими документами, які з'явилися після ухвалення першої версії плану в Україні, зокрема рамковим Законом "Про основні засади державної кліматичної політики" та Державною цільовою програмою справедливої трансформації вугільних регіонів до 2030 року.
• Оновити цілі й дані щодо декарбонізації.
• Отримати міжнародне фінансування та залучити інвестиції.
• Прискорити енергетичний перехід і підвищити енергетичну безпеку.

Стратегія збереження біологічного різноманіття України на період до 2035 року

Головна мета цього документу – захистити природні екосистеми та біорізноманіття України. Основою Стратегії стала Куньмінсько-Монреальська глобальна рамкова програма з біорізноманіття і 23 глобальні завдання для термінових заходів, які містяться в ній.

Єврокомісія у звіті "Україна 2023" наголошувала, що вітчизняні можновладці мають розробити цей візійний документ.

Початок роботи: серпень 2024 року.

Оприлюднення проєкту документу: грудень 2025 року.

Проєкт Стратегії містить 23 стратегічні цілі та Операційний план для їх реалізації у 2026–2028 роках.

Основні завдання:

• забезпечення охорони, збереження, відтворення та невиснажливе використання біорізноманіття;
• запобігання знищенню та деградації природних ландшафтів та екосистем, їх охорона, відновлення, підтримка цілісності й стійкості;
• зменшення негативного впливу забруднення і змін клімату на біорізноманіття;
• недопущення проникнення у природне середовище України інвазійних чужорідних видів;
• підтримка і збереження генетичного різноманіття видів та їхнього адаптаційного потенціалу;
• формування національної екомережі, відновлення, розширення площі цінних природних територій та об’єктів;
• забезпечення охорони видів тваринного та рослинного світу, а також їхніх природних оселищ.

Чому це актуально

Війна завдала значної шкоди природі України, тому питання відновлення екосистем і біорізноманіття стало особливо важливим. Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання наблизити своє законодавство до міжнародних і європейських стандартів охорони живої природи, зокрема й у межах приєднання до ЄС.

Фактично перед Україною зараз постало завдання сформувати нову архітектуру екологічної та кліматичної політики. Вона має поєднати економічне відновлення, інтеграцію до ЄС і захист природних ресурсів. Від змісту і практичної реалізації цих стратегічних документів залежатиме, яким буде розвиток країни в найближчі десятиліття.