У Мінекономіки триває робота над законодавчою базою для збереження й відновлення водних ресурсів. Зокрема, планують надати торфовищам захисний правовий статус та спростити процедуру знесення шкідливих для річок гідроспоруд. Додатково в Україні вже діє низка європейських рішень – від запровадження басейнового принципу управління до старту роботи системи є-Моніторинг.
Про це повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.
Особливості використання торфовищ
Одним із регуляторних інструментів захисту водно-болотяних угідь має стати проєкт постанови Кабміну "Про особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення". Документ було створено за підтримки ПРООН та Глобального екологічного фонду.
У проєкті хочуть запровадити спеціальний правовий режим для земельних ділянок під торфовищами, а також закріпити єдині правила їхнього використання. Ці правила розроблені, виходячи з екологічних обмежень.
Серед запропонованих у постанові норм є такі:
- землі матимуть такі варіанти цільового призначення – природно-заповідного чи водного фонду, лісогосподарського, оздоровчого та історико-культурного призначення;
- у Державному земельному кадастрі з’явиться окремий інформаційний шар "Торфовища з особливим режимом";
- статус торфовищ має бути врахований при ухваленні рішень щодо користування землями та зміни їхнього цільового призначення.
Норми постанови діятимуть лише для майбутніх рішень, а отже не будуть стосуватися чинного цільового призначення земель під торфовищами. Тож господарська діяльність, яка вже там проводиться, не буде обмежена.
Збереження водності річок
Ще одним способом збереження водних ресурсів у Мінекономіки назвали проєкт Закону "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення".
Більшість українських річок втратила свою повноводність та природні течії через зарегульованість гідротехнічними спорудами та випрямлення русел. Разом із тим, багато таких споруд не мають належного нагляду, а їх знесення передбачає проходження довгої та складної процедури.
Тож документ передусім стосується управління гідротехнічними спорудами. Пропонується обстежити їх, облікувати, визначити шкідливі для водності річок об’єкти та спростити процедуру демонтажу безхазяйних споруд.
Євроінтеграційні рішення
Україна поступово імплементує європейські рішення у водному секторі. Серед них вже втілено такі:
- оновлено законодавство у сфері водної політики;
- запроваджено басейновий принцип управління водними ресурсами;
- проведено ідентифікацію масивів поверхневих і підземних вод;
- визначено райони річкових басейнів та їх межі;
- затверджено водогосподарські баланси та створено басейнові ради;
- впроваджено нові підходи до моніторингу вод і оцінки їх стану на основі екологічних нормативів якості.
Ще одне рішення – впровадження є-Моніторингу із 2026 року. За єдиною методикою забори води для аналізу будуть брати у 553 точках на українських річках, водосховищах та озерах, а також на 587 свердловинах та інших джерелах підземних вод.
"У цій програмі можна буде бачити по кожній точці моніторингу повну історію даних за весь період досліджень. І ви самі зможете бачити цю динаміку. Водночас новітнім в цій програмі є те, що результати досліджень потрапляють до неї прямо і безпосередньо з лабораторій. Також у цьому році програма є-Моніторинг відновлює і підземний моніторинг", – зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що за пів століття площа водно-болотяних угідь у світі скоротилася на понад 400 млн га. Це є одним із факторів глобального водного банкрутства, яке проголосила ООН.
