Французькі компанії, які прагнуть розширити власні виробництва в сегменті cleantech, будуть отримувати державну підтримку. Схему кліматичних інвестицій на суму схвалила €1,1 млрд Єврокомісія.
У Єврокомісії розраховують, що це сприятиме переходу до економіки із нульовим рівнем викидів.
Це вже восьма схема інвестицій, затверджена з моменту ухвалення Угоди про чисту промисловість (CISAF). Загальна сума підтримки виробників, які виконуватимуть заходи із декарбонізації, вже становить понад €10 млрд.
Особливості французьких інвестицій у декарбонізацію
Державна модель передбачає надання допомоги бізнесу, який створюватиме додаткові потужності із нульовим рівнем викидів. Передусім фінансування можна буде отримати на розвиток зеленої генерації. Йдеться про виготовлення устаткування для сонячних та вітрових електростанцій, зокрема офшорних, теплових насосів чи систем накопичення енергії.
Запропонована схема покриватиме витрати бізнесу на придбання основних компонентів та критичної сировини для розбудови таких систем. Компанії будуть отримувати допомогу у вигляді податкових пільг.
Отримати держпідтримку може бізнес з будь-якого регіону Франції до 31 грудня 2028 року.
Єврокомісія схвально оцінила французьку схему інвестицій у чисту промисловість. Згідно з висновками, вона є доцільною та пропорційною, що сприятиме скороченню викидів парникових газів у різних секторах індустрії.
Що таке CISAF?
У червні 2025 року Єврокомісія ухвалила Угоду про чисту промисловість (CISAF). Її норми дозволяють державам-членам ЄС надавати допомогу внутрішнім виробникам, щоб пришвидшити "зелений" перехід.
Зокрема, кожна держава може сформувати власний підхід для фінансування заходів із прискорення впровадження ВДЕ, декарбонізації виробництва, виготовлення устаткування для зеленої генерації та зниження цін на енергію.
Подібну схему раніше було схвалено для Греції. Там загальна сума держдопомоги становитиме €400 млн. Підприємства можуть отримати фінансування до 31 грудня 2030 року у вигляді прямих грантів чи податкових пільг.
ЕкоПолітика розповідала, що ціни на електроенергію в Євросоюзі досягли критичного рівня – енергоємний бізнес не може конкурувати з державами, де кліматична політика більш поблажлива.