Все більше лідерів європейських країн виступають із критикою чинної системи торгівлі викидами EU ETS. Ключова причина для стурбованості – втрата конкурентоспроможності промисловості та її спад на тлі все більшого зростання кліматичних витрат та цін на енергію. Коаліція з 13-ти держав вже готує звернення до Єврокомісії, а італійський міністр промисловості відкрито заявив, що EU ETS має "викривлений ефект".
Удар по індустрії
ETS охоплює такі галузі, як важка промисловість, електростанції, судноплавство, авіацію. У майбутньому перегляді до них мають додати сміттєзвалища та сміттєспалювальні заводи, а також міжнародну авіацію.
На думку критиків EU ETS, ця система чинить безпрецедентний тиск на європейську промисловість, у той час як закордонні конкуренти мають комфортніші умови. До прикладу, Китай та США, чий імпорт все більше підриває стійкість внутрішніх виробників ЄС.
Міністр промисловості Італії Адольфо Урсо відкрито закликав ЄС призупинити роботу вуглецевого ринку до перегляду, пише Еuronews. Вже влітку блок має представити оновлену пропозицію щодо торгівлі викидами, а до формування більш справедливих умов треба позбавити промисловість колосальних перепон.
"Необхідно – ми всі це усвідомлюємо – суттєво переглянути ETS. Щоб зробити це належним чином, необхідно призупинити механізм ETS, очікуючи реформи, яка обов’язково має бути всеохоплюючою. Якщо ми зіткнулися з крахом європейської хімічної промисловості та кризою європейської ідеології, ми не можемо чекати на переговори в рамках Європейського Союзу, щоб знайти рішення", – оголосив Урсо журналістам у кулуарах зустрічі міністрів промисловості у Брюсселі.
На думку італійського міністра, ETS є просто додатковим обтяжливим податком для промисловості, яка намагається зберегти конкурентоспроможність. Хоча ЄС створював свою систему торгівлі викидами як інструмент скорочення викидів та заохочення бізнесів до інвестицій в екологічну модернізацію та пошук чистих альтернатив.
Держави об’єднуються проти ETS
У Брюсселі 13 країн-членів ЄС провели зустріч у межах коаліції "Друзі промисловості". Як повідомляє S&P Global, вони домовилися подати до Єврокомісії документ з вимогами полегшити регуляторне нормування системи торгівлі викидами. Серед країн, які виступають за дерегуляцію СТВ – Німеччина, Франція, Італія, Австрія, Хорватія, Чехія, Іспанія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія та Люксембург.
Основне застереження коаліції – декарбонізація не має досягатися шляхом деіндустріалізації. На думку цих країн, EU ETS має працювати на збільшення інвестицій у інновації, водночас підтримуючи конкурентність промисловості ЄС.
"З огляду на зниження ліміту викидів для всього ЄС, промислові суб'єкти стикаються з ризиком високого рівня цін, підвищеної волатильності ринку та обмеженої ліквідності. Таким чином, майбутній перегляд має забезпечити ефективний ціновий сигнал, стабільність ринку, передбачуваність та достатню ліквідність, прагматичний та сумісний з інвестиціями підхід, який сприяє інвестиціям у кліматично чисті технології та повністю узгоджується з CBAM, водночас захищаючи європейську промислову базу", – цитує S&P Global заяву коаліції.
Раніше із критикою системи торгівлі викидами ЄС виступив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Тоді, як повідомляла ЕкоПолітика, ринок відреагував стрімким падінням цін на викиди.
Прихильники ETS ставляться до реформ з пересторогою
Водночас група скандинавських галузевих асоціацій, яка об’єднує виробників з Норвегії, Швеції, Фінляндії та Данії, вважає EU ETS ключовою перевагою європейського бізнесу та гарантією впровадження чистих технологій. Як повідомляє Еuronews, у листі до Єврокомісії вони підтримали СТВ як "ринковий та технологічно нейтральний інструмент політики", який допомагає зменшити викиди вуглекислого газу.
Ці галузеві асоціації переконані, що СТВ пов’язана з майбутнім добробутом Євросоюзу та може призвести до вирішальної декарбонізації промисловості.
"Ефективне використання власних ресурсів ЄС є ключовим для досягнення майже всіх основних стратегічних цілей Союзу, і ці зусилля вимагають надійного доступу як до державного, так і до приватного фінансування", – йдеться в заяві скандинавських промисловців.
Атаку на СТВ вважає шкідливою професор економіки Венеційського університету Карло Карраро. На його думку, ця кліматична політика вже довела ефективність у регульованих секторах:
"Інновації та конкурентоспроможність зараз нерозривно пов’язані з декарбонізацією. Перешкоджання переходу наражає бізнес на зростаючі технологічні та фінансові ризики та робить країну менш конкурентоспроможною".
Водночас Європейське агентство з охорони навколишнього середовища вважає, що основою стійкості конкурентоспроможності у нинішніх умовах є прискорення технологічної трансформації виробництв.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що через високі витрати на СО2 європейська промисловість вимушена функціонувати в умовах надвисоких цін на енергію – двічі вищих, ніж у США.
