Енергоємні галузі європейської промисловості досягнули значних успіхів у декарбонізації за останні десятиріччя, проте прогрес зупинився. Зараз їхні витрати на викиди колосальні – понад €73 млрд на рік. Разом із дорогою енергією це може призвести до втрати конкурентоспроможності цілих секторів економіки. Уникнути цього може допомогти лише прискорення технологічної трансформації на виробництвах.
Про це повідомили у Європейському агентстві з охорони навколишнього середовища (ЕЕА).
Екологічний прогрес
Близько 27% усіх промислових викидів парникових газів у ЄС припадає саме на енергоємні галузі. Водночас, ці сегменти промисловості відповідальні і за значну кількість викидів основних забруднювачів – оксидів сірки та оксидів азоту.
Проте раніше ситуація була значно гіршою. Протягом 20 останніх років енергоємним галузям вдалося скоротити свої викиди на 42%. Також у ЕЕА відзначили, що істотно впала інтенсивність забруднення повітря такими шкідливими речовинами:
- діоксини – на 63%;
- нікель – на 64%;
- оксиди азоту – на 55%.
Агентство також помітило кореляцію скорочення викидів із економічними показниками. Помітне скорочення викидів спостерігалося у 2020 році. Тоді ж впала і сукупна валова додана вартість. Тож структурні економічні зміни мають все більшу роль у декарбонізації поруч із технологічною екомодернізацією.
Енергоємність як фактор ризику
В аналізі охоплені такі галузі, як чорна й кольорова металургія, хімічна й цементна промисловість, виробництво вапна, паперу, скла й кераміки. На них припадає споживання понад 60% енергії у всьому виробничому секторі.
Саме через енергоємність під час енергетичної кризи ці галузі постраждали найбільше. Негативний вплив на конкурентоспроможність мало також загальносвітове перевиробництво та слабший попит. Водночас, підприємства відчувають і фінансовий тиск – у ЄС вартість електроенергії й досі у 2-4 рази вища, ніж у торговельних партнерів з інших держав.
Екомодернізація як шлях до конкурентоспроможності
Згідно з аналізом, стійкість промислового сектору напряму залежить від швидкості промислової трансформації. У ЕЕА відзначають, що для досягнення прогресу реалізацію екологічного та кліматичного законодавства треба поєднувати із технологічними змінами у процесах, які продукують найбільше забруднення.
Європейське екоагентство називає такі основні напрямки трансформації – електрифікація та використання альтернативних видів матеріалів та сировини включно з вторсировиною
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що через високі витрати на викиди європейська промисловість має критичні проблеми із цінами на енергію.
