Глобальне потепління поступово "розморожує" Арктику для судноплавства. Маршрутами, які раніше були непрохідними, зараз курсує все більше кораблів. Їхні викиди ще більше пришвидшують танення криги, проте змінити це заважають геополітичні ігри.
Як повідомило видання Euronews, кілька держав закликають міжнародних регуляторів судноплавства зобов’язати судна використовувати чистіше паливо.
Втрата білизни – втрата холоду
Сажа, або ж чорний вуглець, спродукована суднами, вкриває льодовики та сніги. Далі працює звичайна фізика – втрачаючи свою білизну, крига втрачає здатність відбивати проміння. У підсумку тепло Сонця поглинається поверхнею і вона тане швидше.
"Це призводить до нескінченного циклу посилення потепління. Нам потрібно регулювати викиди, зокрема чорний вуглець. Обидва фактори в Арктиці абсолютно не регулюються", – наголосив Сіан Прайор, провідний радник Альянсу чистої Арктики.
Необхідність регуляції
Франція, Данія, Німеччина та Соломонові Острови виступили з регуляторною пропозицією. Вони просять Міжнародну морську організацію вимагати від судноплавних компаній використовувати полярне паливо. Воно продукує менше забруднення, ніж традиційне морське.
У пропозиції передбачене географічне районування – паливне зобов’язання має стосуватися всіх суден, які курсують вище 60-ї паралелі.
З 2024 року діє заборона на використання в Арктиці важкого мазуту. Її кліматичний вплив виявився мінімальним насамперед через прогалини в законодавстві.
Арктика як заручниця геополітики
Чорний вуглець у 1600 разів сильніше впливає на потепління в Арктиці, ніж СО2. Поки світ намагається скоротити його викиди, довкола Арктики розгортається геополітична боротьба.
Заяви Дональда Трампа про володіння Гренландією знову порушили питання щодо суверенітету й майбутнього НАТО. Екологія Арктики опинилася на другому плані. Трамп, який називав зміну клімату шахрайством, проти нових кліматичних правил у судноплавстві.
Торік Міжнародна морська організація мала запровадити вуглецеві збори для флоту, щоб змусити компанії переходити на чистіше паливо. Після активного лобіювання з боку Трампа рішення відклали на рік, його перспективи досі невизначені.
За таких умов швидке обмеження викидів чорного вуглецю в Арктиці здається малоймовірним. Навіть серед самих арктичних держав, які найбільше потерпають від цього забруднення, немає єдності щодо нових правил.
Приклад – Ісландія. Держава лідирує у сфері "зелених" технологій, проте її прогрес у регулюванні забруднення морів незначний. Це пов’язують із важливістю рибного промислу для економіки країни.
"Галузь задоволена прибутками, незадоволена податками та не займається такими питаннями, як клімат чи біорізноманіття", – зазначила Арні Фінссон, голова правління Ісландської асоціації охорони природи.
Вплив уже відчутний
За 10 років, із 2013-го по 2023-й, кількість суден в Арктиці зросла на 37%. Сумарна кількість маршрутів, які вони пройшли, збільшилася на 111%.
Якщо за 2019 рік кораблі викинули 2696 тонн чорного вуглецю, то в 2024 році його кількість зросла до 3310 тонн. Найбільшими забруднювачами Арктики виявилися рибальські судна.
Екологічна спільнота впевнена, що регулювання палива є єдиним реалістичним способом скоротити викиди чорного вуглецю, адже примусити держави обмежити рух за вигідними маршрутами навряд чи можливо.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що в арктичному поясі стрімко тане тундра. Вона тривалий час утримувала вуглець, проте з потеплінням відпускає його назад в атмосферу.
