З початком повномасштабного вторгнення росії з міркувань безпеки українська влада закрила доступ до багатьох даних і реєстрів. Громадськість та активісти втратили ті нечисленні засоби для контролю за діями чиновників у сфері довкілля, які вони мали.
Одним з інструментів впливу громадян на рішення посадовців і майданчиком для діалогу між владою та суспільством мали б залишитися громадські ради (ГР) при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади та місцевих військових адміністраціях.
Як працюють ці "містки" між чиновниками та громадянами під час повномасштабного вторгнення і чи працюють узагалі, розбиралася ЕкоПолітика.
Громадські ради – який у них сенс
Такі ради об’єднують представників громадських організацій, профспілок, ЗМІ, органів місцевого самоврядування, щоб вони могли висловлювати позицію суспільства і впливати на підготовку рішень органів державної влади. ГР збирають думки, пропозиції та зауваження громадян, опрацьовують їх і передають ці рекомендації чиновникам.
За початковим задумом громадська рада допомагає владі чути людей, а людям – брати участь у формуванні державної політики, але це – в ідеалі. На практиці часто бачимо зовсім інше.
Як було раніше
За часів окремого Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів принаймні зберігалася видимість відкритості до думок громадян. У відкритому доступі був поіменний список 35 членів громадської ради. На офіційному сайті відомство розміщувало плани роботи та звіти ГР, протоколи її засідань (останній оприлюднений датується квітнем 2025 року).
Для Міндовкілля повномасштабна війна не стала перепоною для того, щоб продовжувати діалог із суспільством.
Громадськості тут не місце
Що ми бачимо тепер? На сайті об’єднаного Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства у розділі "Громадськості" є пункт "Громадська рада". Там не те що немає актуального складу такої ради, але й останні матеріали, пов’язані з її діяльністю, датовані 2019 роком.
Скриншот із сайту me.gov.ua
Чому так? У листопаді 2019 року за каденції міністра Тимофія Милованова діяльність громадської ради при Мінекономіки достроково припинили. Тут є кілька цікавих моментів:
-
Цей дорадчий орган пропрацював лише 3 місяці.
-
Як на привід для дострокового припинення його роботи Мінекономіки послалося на неіснуючий пункт 24 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у місті Києві та Севастополі державній адміністрації.
Після цієї ліквідації громадську раду в Мінекономіки більше не створювали. Питання: чому? Тут навіть на повномасштабне вторгнення списати не вдасться.
Тому прозорість міністерства під питанням. За пів року роботи об’єднаного Мінекономіки під керівництвом Олексія Соболева ситуація не стала кращою. Фахівці й екоактивісти неодноразово заявляли, що відомство навмисно не оприлюднює розроблених нормативно-правових актів, які можуть викликати різку критику громадськості.
Карпатські ліси – на вихід!
Останній резонансний випадок стосується спроби міністерства потайки підіграти лісівникам і скасувати оцінку впливу на довкілля (ОВД) для суцільних санітарних вирубок. Нагадаємо, ОВД – це зараз останній запобіжник, який не дає можливості нищити здоровий ліс у Карпатах і прикриватися тим, що він нібито хворий.
На початку року еколог Української природоохоронної групи Петро Тєстов повідомив: Мінекономіки розробило і розіслало на погодження до інших центральних органів виконавчої влади проєкт постанови, у якому пропонує скасувати ОВД для суцільних санітарних вирубок. Опублікувати його на офіційному сайті відомство чомусь "забуло".
Еколог громадської організації "Екодія" Богдан Кученко підтвердив повне ігнорування громадськості.
"Важливо розуміти, що міністерство створило робочу групу. Ми мали розглядати в ній усе, що стосується зміни законодавчого поля, яке стосується питання вирубок. Ми абсолютно випадково дізналися про проєкт постанови. Майже добу в чаті робочої групи, в якому є один із профільних заступників міністра Висоцький, громадські організації цікавляться тим, що відбувається. Проєкт із дня на день буде на розгляді Уряду. Відповіді від пана Висоцького немає, як і від інших високопосадовців, які є в чаті робочої групи", – повідомив він на початку січня.
Тобто Міністерство ігнорує навіть тих громадських активістів, які працюють в утворених ним робочих групах. Щоразу впровадження шкідливих для довкілля ініціатив чиновники намагаються обґрунтувати війною, яка триває.
Думка суспільства? Не цього разу
Заглядаємо в "Орієнтовний план проведення консультацій із громадськістю на 2026 рік" від Мінекономіки. У ньому лише 8 питань. Співставте масштаб: чи не найбільше міністерство країни за цілий рік хоче обговорити зі свідомим суспільством тільки 8 питань і проєктів нормативно-правових актів.
Невже чиновники вважають, що по інших питаннях громадськість не має права голосу? Нагадаємо, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" в обов’язковому порядку проводяться консультації, які стосуються життєвих інтересів громадян, зокрема впливають на стан навколишнього природного середовища.
Міністерство запланувало обговорити кілька пунктів, пов’язаних із довкіллям:
-
з охороною, використанням і відтворенням водних ресурсів і біоресурсів;
-
використанням земель під торфовищами;
-
поводженням з інвазійними чужорідними видами рослинного і тваринного світу,
а також проводити громадські слухання щодо планованої діяльності, яка підлягає ОВД.
Це все. Схоже на те, що інші документи міністерство воліє розробляти та затверджувати без зайвих свідків.
Що там в інспекції?
У Державній екологічній інспекції ситуація виглядає трохи краще: на офіційному сайті доступний склад ГР, затверджений у серпні 2020 року. У ньому – 34 представники громадських організацій та об’єднань як екологічного, так й інших спрямувань.
Якщо орієнтуватися на документи на сайті, то проіснувала громадська рада недовго: останній оприлюднений протокол засідання датовано листопадом 2020 року.
Мабуть, і в цьому державному органі ще до повномасштабної війни вирішили, що громадська рада тільки заважає працювати.
Красиві слайди для Брюсселя та повне ігнорування для українців
У червні 2025 року українські посадовці під час офіційного скринінгу переконували європейських партнерів, що Україна успішно імплементує екологічне законодавство ЄС. Згадували й про Оргуську конвенцію – документ, який гарантує громадянам право на участь в ухваленні рішень, що впливають на довкілля.
На слайдах усе здавалося більш ніж переконливим. У реальності громадські ради зникають, консультації звужуються до мінімуму, а важливі рішення посадовці намагаються ухвалювати без зайвого розголосу.
Українські чиновники чудово навчилися готувати презентації для Брюсселя, а от із прозорістю всередині країни все набагато складніше.
На кожній публічній колективній зустрічі топові посадовці Мінекономіки запевняють фахівців та активістів у своїй відкритості, готовності до діалогу і співпраці. Як показує практика, ці слова виявляються брехнею. Рішення щодо довкілля все частіше ухвалюють без тих, кого вони безпосередньо стосуються.
