Понад 2,4 га післялісових лук відновили у Карпатському біосферному заповіднику. Мережа цих напівприродних просторів необхідна для міграції диких тварин, а отже й їхнього розмноження та виживання як виду. Особливо в часи, коли люди будують нові дороги й греблі та інтенсивно вирубують ліси.
Як повідомили у WWF-Україна, роботи виконали в межах проєкту ForestConnect, який фінансується Євросоюзом у межах програми Interreg Danube Region.
Загалом відновили чотири ділянки лук – колишню сіножать Квасну, луку поблизу кордону з Румунією Радомир, закинуте пасовище Маслокрут та здичавілу присадибну луку Буркут.
Джерело: wwf.ua.
Екологічні острівки посеред лісу
Високогірні луки в Карпатах – це ділянки без дерев посеред суцільних лісів, відкриті або ж напіввідкриті. Відомі як царинки або полонини, вони вкрай важливі для міграції тварин. Такі "пробіли" в лісовому масиві полегшують проходження міграційних маршрутів для нелісових видів, для яких важливі відкриті простори.
Луки десятиліттями зберігали свій стан та функціонал. Допомагало цьому косіння сіна місцевим населенням та випасання худоби. Проте зараз традиційне господарство місцями занепадає, і луки заростають самосівними деревами та чагарниками.
Відновлення луків дозволить не лише допомогти мігруючим тваринам. На цих просторах зростають сонцелюбні квіткові рослини, живуть комахи. Мережа луків сполучається, утворюючи єдність безлісних територій. А додатково – це частина "оформлення" традиційних українських Карпат.
Поетапне відновлення луків
Щоб післялісові простори на повну працювали для тварин, працівники заповідника, члени громадських організацій та місцеві волонтери виконали такі роботи:
- площу у понад 2,4 га покосили вручну, а також видалили самосів;
- на експасовищі Маслокрут висадили плодовий сад. 100 саджанців диких яблунь та груш і понад 250 саджанців аличі в майбутньому сформують справжню "їдальню" для ведмедів. Плоди з пізніх сортів дерев стануть джерелом їжі в холодний період, коли обсяг природних харчових ресурсів скорочується;
- мережа фотопасток разом із міжнародною системою моніторингу SMART дозволяє оцінити ефективність роботи. Завдяки постмоніторингу вже вдалося зафіксувати появу козуль, оленів та лисиць.
Джерело: wwf.ua.
Плани на майбутнє
Відновлення післялісових луків – це процес, для якого недостатньо разових заходів. Тому вже в 2026 році планують повторно покосити ділянки та видалити на них самосів і чагарники. Триватиме й догляд за плодовим садом та моніторинг просторів.
Надалі завдання з щорічного догляду за луками буде покладене на Карпатський біосферний заповідник.
ЕкоПолітика раніше розповідала, як в Україні відновлюють степи. Зокрема, в Тарутинському степу поступово відновлюється як флора, так і фауна.
