Позапланетне розташування не робить проблему космічного сміття менш значущою. Уламки старих апаратів здатні ушкодити супутники й системи зв’язку та скоротити світовий ВВП майже на 2%. Тож світ має узгодити своєрідну програму управління космічним сміттям.
Як очистити космос, розповіли в CNN з посиланням на дослідження групи науковців з британського Університету Суррея.
Сміттєва небезпека в космосі
Якщо на Землі сміття отруює живі організми поступово, то в космосі воно може призвести до швидкої загибелі. Так, не рідкість зустрічі телескопа Габбл із уламками – одного разу ті навіть пробили його антену. Зіткнення зі сміттям залишило кулеподібні тріщини на лобовому склі космічного човна Challenger.
Пошкодження лобового скла Challenger (1983). Джерело: NASA
В один момент космос навколо Землі може стати непридатним для використання. Цей ризик описує синдром Кесслера – коли на земній орбіті "збереться" достатньо об’єктів, одне зіткнення може спричинити ланцюгову реакцію.
До речі, третина всіх уламків земного походження, що обертаються навколо планети – це наслідок двох великих зіткнень супутників у 2007 та 2009 роках.
Космічне управління відходами
Правила боротьби з космічним сміттям прості: зменшення кількості матеріалів для виробництва позаземних машин, ремонт старих, а не будівництво нових, а також переробка наявних уламків. Проте їхня практична реалізація потребує перегляду пріоритетів усіх країн, які освоюють космос.
"Космічна галузь була зосереджена на безпеці та економічній цінності, але сталий розвиток не був пріоритетом. Тепер є можливість повчитися у інших секторів". – сказав Цзінь Сюань, заступник декана з досліджень та інновацій Університету Суррея.
Стійке освоєння космосу потребує поєднання існуючих технологій із новими ідеями. До прикладу, зміною чи розширенням функціоналу космічних станцій для переробки сміття та ремонту орбітальної техніки.
Земні закони проти космічної переробки
Проблема боротьби з космічним сміттям – право власності на це саме сміття. Всі уламки колись були частинами чиїхось супутників, ракет чи станцій. Згідно із Договором про космічний простір, право на них навічно закріплене за державами чи компаніями, які їх запустили.
До прикладу, компанія-розробник інструментів для космічного прибирання Astroscale хотіла для тесту підхопити британський об’єкт. Проте тоді виявилось, що за законом обладнання компанії також треба було запустити з території Великої Британії.
Тож доки людство не вирішить бюрократичне питання із правами на сміття, прибирати його з космосу буде практично неможливо.
ЕкоПолітика раніше писала, що супутники Starlink від SpaceX можуть нашкодити озоновому шару планети.
