Російські атаки спричиняють масштабні руйнування будівель та споруд. Окрім ризику для життя людей, економічних втрат та створення сотень тисяч тонн відходів, це чаїть ще одну загрозу – вивільнення азбесту.
В ReThink розповіли, як мінімізувати ризики для здоров’я при демонтажі та транспортуванні.
Непомітна шкода
Азбест є джерелом довготривалої загрози для здоров’я людей. Раніше його використовували в покриттях дахів, теплоізоляції, трубах. Коли людство виявило всю небезпеку матеріалу, він вже був майже усюди.
При руйнуванні будівель у повітря підіймаються мікроскопічні волокна азбесту. Вони потрапляють у легені та травмують тканини дихальних шляхів, чим можуть спровокувати виникнення важких захворювань, як-то фіброз чи рак.
Недосконала система поводження
Нове виробництво матеріалів із азбестом (хризотилом) в Україні заборонено, а використання – обмежено. Крім того, в державі запрацювали правила утилізації та демонтажу. Частину з них адаптували до стандартів ISO та EU REACH. Однак про ефективну та комплексну систему поводження з азбестом говорити поки зарано.
Як працювати з азбестом
- Виявлення матеріалів. Підозрілі матеріали оглядають або відбирають проби для аналізу, а всі результати фіксують у документах.
- Оцінка ризиків. Матеріали класифікують, визначають технологію демонтажу, складають план безпеки для працівників і мешканців та розмежовують територію.
- Захисне спорядження. Працівникам потрібні спеціальні респіратори, захисні костюми й чіткі процедури очищення після контакту.
- Запобігання пилу. Застосовують вологий демонтаж, локальні системи вентиляції та ізоляцію робочих зон.
- Правильне пакування. Відходи поміщають у герметичні двошарові мішки або контейнери з попереджувальним написом “Contains Asbestos — Do Not Inhale Dust”.
- Переміщення відходів. Кожен етап транспортування супроводжується документуванням.
- Безпечне захоронення. Відходи здають на спеціалізовані полігони, де їх утилізують за контрольованою процедурою з обов’язковим веденням реєстрів.
Як має діяти Україна
Ці правила безпеки мають лежати в основі чітких уніфікованих процедур. Щоб вони запрацювали і зробили безпечнішим розбір завалів після ворожих ударів, експерти пропонують наступні кроки:
- Створення лабораторної мережі. У кожній області має бути можливість оперативно провести експертизу за сертифікованими і точними методиками.
- Затвердження єдиних стандартів до упаковки, перевезення та утилізації. Захоронення має відбуватись на спеціалізованих звалищах, роботу яких має контролювати держава.
- Інвентаризація будівель і споруд, які можуть містити азбест. Роботи мають включати нанесення на карту, паспортизацію та оприлюднення інформації у відкритому доступі.
- Розробка єдиної електронної системи для таких об’єктів. Вона має передбачати можливість відслідковувати статус таких будівель – перевірки, експертизи, руйнування, захоронення матеріалів об’єкта.
- Освітня робота зі всіма, хто на різних етапах дотичний до поводження із азбестом – від інженерів до перевізників відходів.
ЕкоПолітика раніше писала, що розробка правил поводження з відходами азбесту в Україні стартувала лише в 2024 році.
Законодавчо заборонили використання цього матеріалу у 2022 році.
В Україні на кінець 2024 року облікували понад 600 тис. т будівельних відходів, які утворились через руйнування. В уряді не надають інформацію ні про їхню структуру, ні про місця складування.
