Міська рада Києва затвердила цільову програму використання та охорони земель. За три роки планують витратити на неї 783,2 млн грн. Понад 60% від цієї суми спрямують на визначення меж охоронних земель – природо-заповідного й водного фонду, а також лісогосподарського призначення. Проте показово, що залучати департамент екології для цього не планують.
Як повідомила "КиївВлада", відповідальним виконавцем програми визначено Департамент земельних ресурсів КМДА, співвиконавцем – підпорядковане йому КП “Київський інститут земельних відносин”.
Пріоритетом для попередньої землеохоронної програми Києва була інвентаризація земель. Ще тоді у експертів були питання до ефективності і законності використання коштів. Нацполіція відкривала кримінальне провадження – за підрахунками правоохоронців, “Київський інститут земельних відносин” міг завищити вартість виконання робіт на майже 250 млн грн.
Незважаючи на "помилки минулого", співвиконавцем нової програми залишається той самий комунальний інститут. Проте фокус влади Києва тепер змістився на землі із природоохоронним статусом. Протягом 2026-2028 рр. столична влада планує витратити 477,7 млн грн, щоб розробити проєкти землеустрою для "організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення […], обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів".
За три роки нові проєкти землеустрою мають з’явитись у ділянок загальною площею понад 3000 га. Щоправда, Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА для цього вирішили не залучати.
Чому без екологів?
Експерти вважають цю програму загалом дуже абстрактною. Невизначеність у формулюваннях конкретних заходів відкриває шлях як для збільшення обсягів плану, так і для приховування призначення витрат.
Але це пів біди. Фахівці висловлюють побоювання, що відсутність екочиновників "розв’яже руки" землевпорядникам і дозволить повідривати ласі шматки від природоохоронних об’єктів.
"Цікавить, як будуть визначатися межі природоохоронних зон, якщо у співвиконавцях не “прописаний” Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Де він? Тобто, “земельщики” будуть “нарізати” межі об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ)? Ми ж самі розуміємо, як вони “наріжуть” – що залишиться від цих об’єктів ПЗФ?", – цитує "КиївВлада" юриста та правозахисника Олександра Дядюка.
Бетон проти дерев
Така увага до меж природозахисного фонду виглядає тривожно, якщо зважити, що Київ стрімко втрачає зелені зони. Лише за десять років в столиці на 700 га скоротилась площа рекреацій, про що повідомляли екопрокурори. Парки програють новим ЖК, під які влада щедро змінює цільове призначення землі.
Щоб заспокоїти громадськість, КМДА професійно малює цифри зростання кількості зелених насаджень. ЕкоПолітика писала, що активісти помітили – "нові" парки по факту створювались в межах вже існуючих природних зелених зон.
Також містяни звинуватили київських чиновників у сприянні намиву піску на острові Водників, що призвело до мору риби та забруднення довкілля.