Європейська парламентська більшість, до якої входять Європейська народна партія (EPP), Соціалісти та демократи (S&D) і ліберали (Renew Europe), домовилися внести зміни до директив, які стосуються екологічної відповідальності для підприємств та бізнесів.
Про це повідомляє видання Politico.
Зокрема, правило (Corporate Sustainability Due Diligence Directive, CSDDD), яке зобов’язує компанії враховувати права людини та екологічні стандарти в ланцюгах поставок. Його тепер будуть застосовувати тільки до великих бізнесів – з понад 5 тис. працівників і обертом коштів від €1,5 млрд. Раніше пороги були значно меншими: 1 тис. працівників та €450 млн.
За словами політиків, сотні середніх підприємств ЄС, які раніше підпадали під суворі вимоги, більше не будуть зобов’язані вести детальну звітність щодо екологічного впливу чи дотримання прав людини. Вони пояснюють, що рішення зумовлене зменшенням адміністративного навантаження на компанії та спрощенням виконання екологічних вимог.
Критика рішення з боку екоспільноти
Екологи сприйняли нові домовленості як крок назад у боротьбі зі зміною клімату та порушенням прав людини. Адже за їхніми словами, рішення підвищити ліміти для бізнесів означатиме, що менша частина компаній підпадатиме під контроль.
Екоактивісти додали, що малі та середні підприємства, які раніше були зобов’язані дотримуватися екостандартів, тепер залишаться без нагляду. А це може підірвати ефективність директиви та зробити бізнес менш “прозорим” щодо екологічних та соціальних ризиків.
Представники європейських партій очікують, що нові правила набудуть чинності у 2027 році, але перед цим за них повинні проголосувати у Європейському парламенті. А також узгодити деталі з урядами країн ЄС.
Нагадаємо, що міністри довкілля Європейського союзу планують встановити нову ціль зменшення викидів парникових газів на 90% до 2040 року.
Зміни стосуються скорочення викидів парникових газів для країн Європейського союзу та країн-підписантів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року. А також Європейська комісія на засіданні окреслює ключові елементи та умови, які вона повинна відобразити у своїх законодавчих пропозиціях щодо викидів парникових газів після 2030 року, щоб держави-учасниці Паризької угоди змогли досягти кліматичних цілей до 2040 року.