Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не врахувало значну частину пропозицій та зауважень, які надійшли від стейкхолдерів у процесі обговорення нового Національно визначеного внеску України (НВВ2) до Паризької кліматичної угоди.
Зі звітом про результати проведення електронних консультацій з громадськістю щодо проєкту розпорядження Кабінету міністрів України "Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди" можна ознайомитися на сайті відомства.
Документ має 252 сторінки та містить відповіді на пропозиції 32 зацікавлених сторін – організацій та громадян. ЕкоПолітика послідовно їх проаналізувала.
Представники бізнес-спільноти
Першими у переліку є відповіді на пропозиції та зауваження Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), а також спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні (Федерації роботодавців України (ФРУ) – ред.). Кожна з цих організацій надала по 2 пропозиції, по одній з яких було враховано міністерством, а інші – відхилено.
Так, Міндовкілля відмовило ФРУ у встановленні мети скорочення викидів парникових газів на рівні 65,1% від рівня 1990 року та поверненні до цього питання через 3 роки після завершення війни. Аналогічно отримала відмову й ширша пропозиція від ЄБА розглянути можливість перегляду кліматичних зобов’язань України у бік зменшення з урахуванням умов воєнного стану та економічних реалій.
Обґрунтування для такої відмови виглядає дещо дивно: у міністерстві пояснили, що у процесі проведення громадського обговорення від низки громадських організацій та об’єднань громадських організацій надійшли пропозиції щодо збільшення амбітності цілі НВВ2.
“Таким чином, з метою всебічного врахування пропозицій різних заінтересованих органів, ціль НВВ2 в рамках проєкту акта визначено в межах діапазону “Скорочення загальних викидів парникових газів з урахуванням абсорбції у 2035 році на 68-73% від рівня викидів 1990 року””, – резюмували у Міндовкілля.
Тобто відомство вважає однаково вагомими:
- позицію представників бізнесу, які зробили ґрунтовне аналітичне дослідження для аргументації своєї пропозиції та знають про ситуацію з промисловим виробництвом та економікою із перших вуст;
- позицію громадських активістів, які оперують аргументами на кшталт “у нас і так викиди суттєво зменшилися, тому давайте на цьому не зупинятися”.
І те, що ця “декарбонізація” відбулася по суті через деіндустріалізацію, взагалі нікого, крім промисловців, здається, не обходить.
Натомість міністерство врахувало пропозицію бізнес-спільноти щодо можливого перегляду кліматичних цілей через 3 роки після завершення війни, а також щодо запуску роботу із відкриття доступу для українських підприємств до європейського фінансування, зокрема фондів декарбонізації.
Громадяни
Далі за документом іде великий стек абсолютно однакових пропозицій від громадян, який щоразу складається із трьох пунктів:
-
підвищити ціль зі скорочення викидів парникових газів до такої, що означатиме реальне скорочення у порівнянні з поточними цифрами;
“За даними ж Міндовкілля, ціль, визначена у проєкті НВВ уже була досягнута у 2023 році”, – стверджують заявники.
-
доповнити текст НВВ цілями з адаптації до зміни клімату;
-
визначити чіткий план щодо згортання або реформування вуглецевоємних галузей економіки, а також план пом'якшення потенційного впливу цих заходів на громади та спільноти, що залежні від цих галузей, відповідно до принципів справедливої трансформації.
Міністерство врахувало тільки другу пропозицію, першу та третю – відхилило.
Громадські організації
Лише три ГО подали свої зауваження та пропозиції щодо НВВ2: “Екодія”, об’єднання “Українська кліматична мережа”, "Український Альянс Нуль Відходів". Рекомендацій від активістів досить багато. Іноді вони мають суто формальний характер, проте є й більш суттєві та принципові.
Так, у ГО пропонують встановити ціль скорочення викидів парникових газів до 2035 року на 76-80% від рівня 1990 року. Спираючись на дані Національного звіту про інвентаризацію викидів парникових газів та видалення їх поглиначами в Україні за 1990-2023 роки, екоактивісти говорять, що викиди парникових газів у 2023 році скоротилися майже на 76%.
“Враховуючи дане скорочення станом на 2023 рік, ціль щодо скорочення в проєкті НВВ на 68-73% до 2035 року є фактично ціллю для зростання викидів парникових газів”, – вважають вони.
Але, знову ж таки, при цьому чи то не усвідомлюють, чи то свідомо не беруть до уваги той факт, що суттєве зниження рівня викидів відбулося через деіндустріалізацію внаслідок повномасштабного вторгнення та складної економічної ситуації в Україні.
Як іще один аргумент на користь встановлення більш амбітного НВВ2 активісти наводять євроінтеграційні прагнення України.
“Зважаючи на те, що Україна докладає зусиль стати частиною ЄС, важливо враховувати динаміку кліматичних цілей Євросоюзу. Зокрема, Європейська комісія окреслила орієнтир скорочення чистих викидів парникових газів на 90% порівняно з рівнем 1990 року, що відповідає останнім науковим висновкам. Це створює додатковий орієнтир для України при формуванні власної цілі на 2040 рік”, – вважають у ГО.
При цьому представники громадських організацій не враховують два дуже важливих фактори. По-перше, на реалізацію своїх амбітних кліматичних цілей у ЄС на постійній основі одразу через декілька фондів виділяють значні фінансові ресурси, щоб допомогти європейським виробникам декарбонізуватися. По-друге, у самому Євросоюзі вже котрий місяць тривають запеклі суперечки стосовно встановлення мети у 90% скорочення викидів до 2040 року. І все більше країн відмовляються підтримати настільки амбітну мету.
А як же наукове моделювання?
Варто також зауважити, що Міндовкілля жодного разу, коли відмовляло у врахуванні пропозиції, не навело як обґрунтування результати наукового сценарного моделювання динаміки викидів парникових газів в Україні, яке неодноразово презентували громадськості. Тобто наразі виглядає так, що міністерство взяло найскромнішу пропозицію від промисловців (65,1%) та найамбітнішу від екоактивістів (76-80%) і вирішило встановити мету десь посередині, не спираючись на конкретні цифри, факти та аналіз поточної ситуації.
Нагадаємо, раніше фахівці ЄБА проаналізували виклики та шляхи їх вирішення при встановленні НВВ2 України.
