Європейська комісія має включити до механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) положення, які стосуються експорту, для захисту промислової конкурентоспроможності ЄС.
Таку пропозицію зробили експерти у звіті Європейського круглого столу з питань зміни клімату та сталого переходу (ERCST).
В чому полягає проблема
В той час, як CBAM ЄС стосується імпорту, експортери з ЄС все ще стикаються з конкурентним недоліком – сплатою витрат на викиди вуглецю в рамках Системи торгівлі квотами на викиди (СТВ) ЄС, конкуруючи при цьому з виробниками без співставної ціни на викиди вуглецю.
Яке можливе рішення
Експерти розглядають декілька сценаріїв розв'язання цієї проблеми. Найбільш вірогідний підхід такий:
- Виробники ЄС платять за квоти на викиди вуглецю авансом та без пільг.
- Наприкінці року вони декларують фактичний експорт.
- За фактичними показниками бізнес отримує часткову компенсацію через механізми, що базуються на сертифікатах.
Відсутність авансових звільнень фахівці ERCST пояснили необхідністю запобігти маніпулюванню системою, оскільки в іншому випадку компанії могли б завищувати експортні наміри, щоб уникнути витрат на викиди вуглецю, а потім продавати продукцію на внутрішньому ринку.
На думку експертів, запропонований підхід зберігає стимули до декарбонізації й при цьому захищає промислову конкурентоспроможність ЄС. Оскільки передбачається поступове припинення видачі безкоштовних квот до 2034 року, в ERCST вважають ці положення критично важливими для таких секторів, як сталь, алюміній, цемент і добрива, де експорт становить 15-50% виробництва для деяких країн.
При цьому експерти визнають, що компаніям потрібно буде управляти впливом на грошові потоки в очікуванні послаблень наприкінці року, але вважають такий компроміс необхідним для забезпечення цілісності системи.
Нещодавно ЕкоПолітика розповідала, яка зараз реакція світової спільноти на повноцінне запровадження CBAM.
