Очільник Берегівського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" організував схему, за якою цінну деревину дуба продавали за ціною дров. Загальна вартість незаконно збутої лісопродукції становить майже 1 млн грн.
Про це повідомили у пресслужбі Закарпатської обласної прокуратури.
Прокурори не називають прізвища фігуранта. Але за інформацією організації "Еко-світ", мова йде про Анатолія Козара, якого призначили керувати Берегівським надлісництвом у січні 2025 року.
Був дуб – стали дрова
Слідство з’ясувало, що посадовець скористався своїм службовим становищем і впродовж березня-квітня цього року налагодив продаж деревини дуба вищих сортів підприємствам без законних на те підстав.
До протиправної діяльності фігурант залучив підлеглих, знайомих та підконтрольне йому підприємство, де він був фіктивним власником. Прокурори говорять, що двоє працівників відмовилися виконувати злочинні вказівки керівника, решта – погодилися. В офіційних документах вони діловий дуб видали за дрова та продали 20 куб. м лісопродукції вартістю понад 922 тис. грн підприємству з Мукачева, яке не мало відповідних дозволів на її отримання.
Фото: zak.gp.gov.ua.
Вантажівку з деревиною зупинили правоохоронці під час її перевезення до Волині.
Керівнику надлісництва вручили підозру за ч. 2 ст. 364 КК України за зловживання службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фото: zak.gp.gov.ua.
Прокурори звернулися до суду з клопотанням про арешт підозрюваного та відсторонення його від посади. Також наразі встановлюються всі причетні особи та інші можливі факти протиправної діяльності.
Як викривати подібні схеми: коментар фахівця
Еколог, керівник аналітичного відділу Української природоохоронної групи Петро Тєстов говорить, що оборудки з деревиною відбувалися в Береговому вже дуже тривалий час.
Він стверджує, що це було видно по публічній статистиці ДП "Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр", оскільки з рубок головного користування у надлісництві виходили переважно дрова.
“Потім я перевірив це на місці – заготовлену деревину спеціально не вносили в систему допоки не буде покупець. І якщо покупець "свій" – то вносили дровами”, – розповідає еколог.
Він підозрює, що аналогічні схеми є й в інших надлісництвах, а також по інших лісокористувачах. На думку фахівця, не треба особливих знань, аби вибрати такі "ризиковані" держпідприємства. Він говорить, що достатньо зробити аналітику з системи електронного обліку: подивитися відсоток виходу дорогих сортиментів по різних видах рубок, знайти аномальні обсяги прийомки, подивитись договори по реалізації. Тоді буде видно, куди треба їхати та перевіряти.
За словами Петра Тєстова, ДП "ЛІАЦ" таку аналітику вміє робити дуже гарно. Він розповідає, що було б добре, якби правоохоронці отримали доступ до бази цього держпідприємства, який історично був обмежений.
Зовсім нещодавно ЕкоПолітика повідомляла, що активісти виявили масові рубки у Плайському лісництві на Закарпатті, де не видано жодного лісорубного квитка за рік.
