За рік, що минув, більшість країн змінили свою обережну та вичікувальну позицію щодо механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) на проактивну.
Про такі разючі зрушення, політичні зміни та реакцію на EU CBAM основних економік, на які поширюється дія цього механізму, розповіла Міжнародна асоціація торгівлі викидами (IETA) у своєму звіті "Еволюція реакції світової спільноти на EU CBAM".
Фахівці порівняли результати цьогорічного огляду з висновками тогорічного звіту IETA, який зафіксував перші реакції країн на новостворену EU CBAM. Вони виявили, що багато країн впроваджують або посилюють механізми ціноутворення на викиди вуглецю, причому системи торгівлі викидами (СТВ) стають кращим інструментом, а в деяких випадках держави розробляють власні заходи вуглецевого коригування імпорту.
Що змінилося за рік
З початком перехідного етапу СВАМ у жовтні 2023 року глобальний контекст, в якому функціонує цей механізм, став іншим. Міжнародні наслідки CBAM стали більш помітними на тлі мінливого геополітичного та економічного середовища.
Повернення адміністрації президента США Дональда Трампа на початку 2025 року створило невизначеність у глобальній кліматичній та торговельній політиці. Нагадаємо, вихід із Паризької угоди був одним з найперших рішень, прийнятих новообраним президентом.
Паралельно з цим, російсько-українська війна продовжує змінювати геополітичну позицію ЄС, посилюючи довгостроковий курс на енергетичну диверсифікацію, безпеку поставок і стійкість промисловості.
Зростаючий перетин торгівлі та кліматичного регулювання спричинив напруженість на кількох багатосторонніх форумах. Нещодавнє ініціювання росією офіційного торговельного спору проти EU CBAM є першим прямим викликом цьому механізму. Його результат може суттєво вплинути на сприйняття CBAM у міжнародному торговельному праві.
Ключовим питанням, яке зараз стоїть на кону, є те, чи розглядатиметься CBAM як захід із захисту навколишнього середовища, чи як форма дискримінаційного торговельного бар'єра.
Національні системи торгівлі викидами
Фахівці констатують, що країни з економікою, що розвивається, стають все більш залученими до політики ціноутворення на викиди вуглецю. Станом на січень 2025 року у світі діє 38 СТВ, які охоплюють майже 20% світових викидів парникових газів, третину населення світу та 58% світового ВВП.
У звіті йдеться про те, що найбільші країни з економікою, що розвивається, такі як Бразилія, Індія та Туреччина, прискорили свої зусилля зі створення механізмів ціноутворення на викиди вуглекислого газу. Національна СТВ Китаю рухається до абсолютного обмеження викидів. 17 з країн G20 вже мають або планують створити СТВ.
“Ці події мають вирішальне значення, оскільки міжнародна реакція на CBAM частково залежатиме від того, чи досягнуть основні торговельні партнери ЄС переконливого прогресу у створенні власних інструментів ціноутворення на кліматичні викиди”, – говорять фахівці.
Реакція на CBAM у різних країнах
Згідно зі звітом IETA, такі країни, як Австралія, Канада та США, розглядають можливість впровадження власних національних CBAM. Південна Корея зміцнює свою внутрішню систему торгівлі викидами, щоб компенсувати витрати на CBAM. Туреччина наразі перебуває в процесі створення національної СТВ.
І навпаки, Бразилія, росія, Китай та Індія демонструють різний рівень опору впровадженню CBAM.
Окремий розділ звіту аналітики IETA присвятили Україні. Вони зауважили, що наша країна шукає шляхи пом'якшення економічних ризиків, пов'язаних із CBAM. Так, наприкінці травня цього року комітет економічного розвитку України звернувся до прем'єр-міністра із закликом розпочати переговори з Європейською комісією про тимчасове звільнення від фінансових компонентів EU CBAM на період дії воєнного стану та щонайменше на 5 років після нього. Комітет також закликав уповноважити Міністерство економіки України вести переговори після їх відкриття.
Нагадаємо, до початку фінальної фази CBAM, яка розпочнеться 1 січня 2026 року, залишилося лише 6 місяців. Це робить 2025 рік вирішальним для доопрацювання та оцінки запропонованих у лютому спрощень механізму.
Експерти вважають, що найближчі місяці будуть зосереджені не лише на впровадженні CBAM та спрощенні вимог до звітності, але й на підготовці до очікуваного розширення сфери його застосування, яке Єврокомісія запропонує наприкінці 2025 року.
Як нещодавно повідомляла ЕкоПолітика, Європарламент та Рада ЄС погодилися на пропозицію Єврокомісії щодо спрощення CBAM.
