Спеціалізована екологічна прокуратура Закарпатської обласної прокуратури у координації з Офісом Генерального прокурора задокументувала та встановлює обставини знищення пралісу на території лісництва "Шипот" державного підприємства "Ліси України".
Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.
Що виявила перевірка
Прокурори спільно з Державною екологічною інспекцією провели огляд місця незаконної рубки у лісництві "Шипот" під будівництво лісової дороги, яка веде до полонини Руна. Вони відкрили кримінальне провадження за фактом незаконної порубки у заповідних лісах (ч. 3 ст. 246 КК України). Зараз тривають першочергові слідчі дії та розраховується розмір шкоди, завданої довкіллю.
На ділянці 0,5 га у межах пралісу слідчі та екоінспектори виявили 114 пнів свіжозрубаних буків віком до 200 років.
Вони зазначили, що підставою для проведення робіт став лісорубний квиток, виданий у лютому 2025 року.
Активісти попереджали
Варто зазначити, що у своєму обґрунтуванні протиправності цієї рубки прокурори подали ту саму аргументацію, яку публічно наводили природоохоронні організації та фахівці, коли били на сполох щодо незаконності запланованого будівництва.
- Дорога проходить через ділянку, для якої є висновок про статус пралісів. У 2019 році наукові установи та екологічні організації обстежили унікальний ландшафт загальною площею понад 860 га та офіційно визнали цю територію пралісами. Такий висновок погодив директор колишнього держпідприємства "Перечинське лісове господарство".
- Територія, де проводиться рубка, є пралісами та входить до складу спроєктованої пралісової пам’ятки природи загальнодержавного значення "Праліси лісництва "Шипот".
“Вирубка там дерев є грубим порушенням законодавства, адже у пралісах суворо забороняється будь-яка діяльність, повʼязана із втручанням в життя екосистеми”, – засвідчили у прокуратурі.
Також у прокуратурі розповіли, що у 2024 році ДП "Ліси України" безпідставно відмовило у погодженні клопотання про створення пралісової пам’ятки природи.
Тому Ужгородська окружна прокуратура пред’явила позов до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з вимогою зобов’язати ДП "Ліси України" погодити створення пам’ятки. Судове провадження на цей час навіть не відкрито.
Хто захистить цінні українські ліси, коли міністерство закриває очі
Еколог Української природоохоронної групи (УПГ), який давно та активно опікується охороною лісів, на своїй сторінці у Facebook зазначив, що не пам’ятає такого випадку, аби державне підприємство відкрито нищило праліси, всупереч прямим вимогам закону. За його словами, лісівники також вперше проігнорували позицію WWF-Україна, яке виступало проти проведення рубок у “Шипоті”.
На думку Петра Тєстова, саму рубку пробували приховати, оскільки статус лісорубних квитків досі значиться як "не розпочато". Еколог нагадав, що він автоматично мав би помінятись при введенні першої деревини в систему електронного обліку.
“Це ціна всім заявам про прозорість, відкритість, дотримання законодавства, залишення в минулому незаконних практик. Система "лісівники контролюють лісівників" не працює в Україні зовсім”, – констатував він.
Тєстов закликав обмежити спроби лісівників максимально спростити правила рубок, щоб зберегти інші праліси.
Також у коментарях до допису він нагадав Світлані Гринчук та Міндовкілля, що на нараді по правилах рубок УПГ разом з представниками WWF-Україна якраз пояснювали, що механізм, коли рубки призначаються в обхід погодження Міндовкілля і буде призводити до нищення цінних лісів і незаконних рубок.
“От вже і перший приклад. Якби рубки лісових доріг погоджувались Міндовкіллям – цього б не сталось, ваші фахівці не пропустили б її у пралісах!” – впевнений Тєстов.
Нагадаємо, повідомлення у ЗМІ про початок підготовчих рубок для будівництва дороги у кварталах Лютянського лісництва філії "Ужгородське лісове господарство", де ростуть праліси, з’явилися ще місяць тому. Також про незаконність таких робіт заявляли природоохоронні організації та екологи. 8 квітня стало відомо, що від будівництва постраждали ареали червонокнижних підсніжників, а вже 15 квітня з’явилася інформація, що й праліси пішли під сокиру.
