7 квітня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12089 про захист прав добросовісного набувача, проти якого виступили державні органи та громадськість.
Інформація про візування цього документу є у його картці на сайті Верховної Ради України.
Законопроєкт №12089 тепер набув статусу закону. Його номер відтепер – 4292-IX, повна назва – “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”.
Про що законопроєкт №12089
- Держава чи громади мають 10 років на те, щоб повернути собі незаконно виведену з їхньої власності землю чи нерухомість, яку отримав “добросовісний набувач”. Якщо цей термін сплив, такої можливості вже не буде.
- Якщо з часу оборудки пройшло менше ніж 10 років, і суді визнав, що нерухоме майно або землі були виведені незаконно, тоді держава або громада має повністю компенсувати “добросовісному набувачу” вартість цієї землі чи нерухомості. Водночас компенсацій втрат державі та територіальній громаді не передбачено.
- Законопроєкт нібито робить винятки для земель стратегічного значення, об’єктів критичної інфраструктури, природоохоронного фонду та культурної спадщини. Але фахівці твердять, що є багато юридичних тонкощів, які зроблять повернення таких земель або нерухомості у державну власність неможливим.
Чому громадськість була проти
У Центрі протидії корупції (ЦПК) говорять, що законопроєкт №12089 активно підтримувався бізнесом, проте може призвести до фактичної легалізації земельних схем. Головним ризиком, за словами фахівців, є те, що законопроєкт дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену з власності держави чи територіальної громади землю, якщо пройшло 10 років з часу такого виведення.
У фінальній версії законопроєкту депутати та профільний комітет не врахували кілька важливих нюансів, говорять у ЦПК. Спеціалісти навели такий перелік:
- Часто незаконно відчужувалася земля, яка не могла бути відчужена законно (наприклад, пляж на березі моря чи ділянка лісу). “Добросовісний набувач”, який купує такий актив, чудово розуміє, що така земля не може бути куплена законно.
- “Добросовісні набувачі” часто є частиною корупційної схеми. Численні розслідування свідчать, що схеми з відчуженням землі початково будують так, аби земля пройшла кілька ланок власників, перш ніж опинитися в руках кінцевого бенефіціара, який від самого початку “в темі та в долі”. Останній формально і є “добросовісним набувачем”.
- Законопроєкт не враховує, що межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені чітко і не зафіксовані в Державному земельному кадастрі. В таких випадках держава повністю втрачає механізми повернення цих активів на свою користь.
- Запропоновані у законопроєкті формулювання можуть ускладнити повернення майна та земель на тимчасово окупованих рф територіях України. На цю проблему депутатам прямо вказало головне юридичне управління Верховної Ради.
Прохання до президента
Аби вплинути на ситуацію, громадські організації активно закликали громадян залишати свої підписи під петицією до Володимира Зеленського, яку створив підприємець, колишній мер міста Глухова Мішель Терещенко. Він просив очільника держави накласти вето на цей закон.
Менше, ніж за 2 тижні, ця петиція набрала необхідну для розгляду президентом кількість голосів. Проте станом на цей момент відповіді на неї так і немає. Її статус – “На розгляді”.
Скриншот з petition.president.gov.ua.
До речі, через тиждень, 24 березня, з'явилася петиція з протилежним проханням до президента – підписати законопроєкт №12089. Її зареєстрував Семидідько Андрій Андрійович. Станом на 7 квітня вона набрала трохи більше половини від необхідних голосів – 13 009 з 25 000.
Скриншот з petition.president.gov.ua.
Органи влади також висловилися проти
У публічному доступі з’явилися листи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також Держлісагентства, в яких вони обґрунтовували неприпустимість підписання законопроєкту №12089 у чинній редакції.
Так, Міндовкілля наголосило, що "з огляду на євроінтеграційний вектор розвитку України, узаконення вибуття з державної та комунальної власності об’єктів, які повинні перебувати під особливою охороною, фактично унеможливлює виконання Україною численних директив та міжнародних договорів в екологічній сфері".
Держлісагентство повідомило, що наразі у судах перебуває 113 справ про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення у власність держави, позивачам в яких є Держлісагентство. У відомстві зауважили, що нова редакція частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України не дозволить повернути земельні ділянки лісогосподарського призначення, які незаконно вилучені із державної та комунальної власності.
У Мінкульті вважають, що законопроєкт не відповідає положенню статті 54 Конституції України, а саме обов’язку держави забезпечувати збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вжиття заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, 20 листопада 2024 року парламент проголосував у першому читанні за законопроєкт №12089 про посилення захисту прав добросовісного набувача, який раніше піддали критиці представники громадських екологічних організацій. А 12 березня попри спротив активістів та громадськості 273 народних обранці підтримали цей законопроєкт і ухвалили його.
Наприкінці березня ми повідомляли, що петиція із проханням до президента накласти на законопроєкт №12089 вето набрала необхідну для розгляду кількість голосів громадян.
